«Коли буде та каліція з пікером Кирилєнком?»
Створення коаліції для бага-тьох людей, які цікавляться по-літикою, – це після виборів надто вразлива тема. Прихильники “помаранчевих”, хвилюючись, аби ті знову не наступили на граблі, постійно мусують цю тему. І ось нещодавно мимоволі довелося почути розмову двох сільських пенсіонерок. Слухала їх з посмішкою і з величезним задоволенням – оці прості бабці мислили мудріше, ніж грамотні, з двома чи трьома освітами політики...
– Дивилась “Свободу слова”? Шо там, зроблять каліцію чи не зроблять? Кирилєнка хочуть пікером поставити. Він файний, молодий, вміє гарно сказати, – починає розмову одна з цих двох бабусь.
– Хай би вже скоріше робили, а то знов Янукович захопить, – додає друга.
– Ох, я на того Януковича дивитися не можу. Наробив вже, що все подорожчало, а кричав, що як добре буде при ньому жити. Ти за кого голосувала?
– За “Нашу Україну і Оборону”. А ти?
– Я за Юльку. О! Ця вміє говорити і всім їм чортів дає. В “Обороні” Луценко, а хто то там ще в “Нашій Україні”?
– Ти знаєш, я щось добре й не прочитала. Знаю, що Плющ з Костенком там є.
– То добре, що Костенко попав у парламент. Він такий якийсь худий на твару і бідовий, може, там трохи від’їсться. А якось бачила по телевізору Плюща, і не впізнала зразу – нащось бороду одвів. Дивлюсь, сидить якесь заросле: Плющ – не Плющ? Та почав говорити – таки Плющ.
– А я вже його бачила, то вроді без бороди був. Кравчук ще кругом сунеться. Вже наробив! Сядь і сиди пеньком.
– Тих старих пеньків ще в парламент пускають. Вони ж там тільки сплять. Де таке хто бачив, щоб старі діди ще державою керували? Скільки молодих – хай керують. Той Юхновський вже говорити не міг. Мають добру пенсію, ще й зарплату хочуть.
– Ну, ти дивись, грошиська мають, і їм льготи. Курорт безплатний. Хай би нам, пенсіонерам, дали такий курорт. Ти дивись, і ті кому-ністи, як зараза, не вичезнуть – знов у парламент попали.
– А чистець би їх вчистив. Комусь при комуністах, видно, добре жилося, що голосують за них.
– О, то було добро. Мороз надворі, а ми поночі буряки рвемо і чистимо в колгоспі. А шо получали? Їздили на Гнідаву вручну розгружати, а потім вночі за 12 кілометрів пішака йшли. До ранку приходили. Хвороби то заробили.
– Тут, мабуть, толку не буде ніколи, бо тиї комуністи кругом... О, вже наш автобус. То ще завидна вдома будемо...
Взявши торби в руки, ці дві літні жінки направилися до автобуса, що під’їхав на платформу.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Волинська область
| Comments: |
