У Шацьку базарують… на дорозі
Підпис відсутній
Ринки – головний біль водіїв
У самому обласному центрі, Луцьку, таку проблему створюють два головні ринки: Завокзальний і Центральний. У часи, коли торгівля на базарах асоціювалася зі спекуляцією, а автомобіль вважався предметом розкоші, розмістити ринок можна було будь-де. Що фактично й було зроблено: місце під Центральний облюбували під стінами історичного Луцького замку, а Завокзальний – під боком новозведеної у 80-ті роки автостанції. Відколи канула у лету планова економіка, слово спекулянт перейшло до розряду архаїзмів, а натомість гордо зазвучало – підприємець. Більшість з оцих підприємців, щоб зреалізувати свої можливості, місцем для праці обрали базар. І кожна п’ядь землі там стала цінуватися на вагу золота. Тепер, як сказав наш колишній президент, маємо те, що маємо: торгують мало не посеред дороги. Проїхати як біля одного, так і біля другого ринку – ціла проблема. Особливо можна поспівчувати водіям автобусів, яким доводиться проїжджати вулицею Карпенка-Карого, що тягнеться вздовж Завокзального ринку. Автостанція опинилася як у лещатах: навколо – базарні торгові ряди і супермаркети (останній зводиться навпроти, через дорогу). Ситуація невтішна. Місцева влада починає це розуміти. Тому й визріла думка оптову торгівлю з Центрального ринку овочами та фруктами перенести майже на околицю Луцька (на виїзді вулиці Львівської). Правда, невідомо, коли це буде. А от стосовно Завокзального ринку, то якихось радикальних змін доведеться чекати, певно, ще довго.
Хоча, розмовляючи нещодавно із головою наглядової ради ВАТ ЛуАЗ і депутатом обласної ради Володимиром Гунчиком, почула досить цікаву ідею: величезну територію колишнього шовкового комбінату передати під ринок. Там справді чи не найзручніше місце для торгівлі. Принаймні це не центр міста, і ця базарна штовханина нікому на “необжитих просторах” не створюватиме проблем. Звісно, для реалізації такого задуму потрібна чимала сума грошей, а головне – бажання.
Скільки галасу зчинили підприємці, коли зайшла мова про ліквідацію стихійного ринку у ра-йоні магазину „Ювілейний” (тепер „Наш край”). Але нічого страшного не сталося, коли цей базар „прибрали”, відкривши неподалік Північний ринок. Навпаки, пройтися по тамтешніх магазинчиках чи торговому центрі “Гостинець” значно приємніше. І виглядає цей “п’ятачок” досить цивілізовано. Тобто змін боятися не варто, якщо вони на благо людям.
Коли закінчиться бардак?
Подібна ситуація з ринком і у районному центрі Шацьк, від якого рукою подати до перлини волинського краю – озера Світязь. Хоча вона має більш “сезонний” характер, проте вирішувати її все одно треба. Проїхати влітку до озера – це теж неабиякий клопіт. Пішоходи, а точніше покупці, пруть мало не під колеса, а самі приїжджі продавці збувають товар майже посеред дороги. І ще безліч автівок навколо... Самі торгові точки, чи то контейнери (їх тут понад триста), які розміщені на певній території у Шацьку, назвати ринком можна з великою натяжкою. Жодних пристойних умов для торгівлі нема. А це, перепрошую, не стихійний ринок – за кожне місце треба платити гроші. Точніше, за тих декілька квадратних метрів землі, на якій стоїть контейнер. Ринок належить Волинській облспоживспілці, але жодних умов ні для торгівельників, ні для покупців тут не створено. Абсолютно не дивно, що місцева влада нарешті звернула на це увагу. Нині облспоживспілці винесено припис про закриття ринку, якщо не будуть ліквідовані усі порушення.
Окрім того, прийнято рішення про створення у цьому районному центрі ще двох ринків: один – на території РТП, другий – на території колишньої ферми СВК „Україна”, від якої залишився якийсь телятник чи корівник, решта – пустує. Але чи поспішають туди самі підприємці? Ні. Чимало з них (особливо ті, хто займає зручне для торгівлі місце на старому ринку) готові мало не на амбразуру йти, аби лишень відстояти свою “точку”. У них чимало претензій до тих умов на ринках, які їм пропонують. Насамперед те, що вони неблагоустроєні. (Тим, хто торгує на своїх звичних місцях, певно, видається, що їхні контейнери мають пристойний вигляд, хоча це далеко не так). Самі підприємці запевняють, що якби питання з перенесенням ринку не мусувалося вже декілька років, то вони навели б лад біля своїх торгових “точок”. А от навести лад на дорозі, щоб там не вистроювалися у ряди заїжджі торгівельники, – це, на думку місцевих базарників, справа міліції.
Розмовляючи з місцевим чоловіком, почула, що з базаром у Шацьку потрібно наводити лад – такий “бардак” у центрі містечка не може довго тривати.
– Нічого страшного, перенесуть його в інше місце, і за деякий час усі до цього звикнуть. Тут справді влітку, коли великий наплив відпочиваючих, не можна ні пройти, ні проїхати.
Селищний голова Віктор Сорока такої ж думки.
– На сьогодні ринок має такий вигляд, який має, і себе уже віджив. Хоч-не-хоч, а будемо переходити на ті території, які відведені під ринок. Правда, це буде після того, як робоча комісія прийме їх в експлуатацію. Найперше треба, щоб м’ясо-молочний павільйон відповідав певним вимогам. І чимало підприємців перейдуть туди без спротиву і галасу. Зрештою, на цьому старому ринку не дотримуються ні санітарних, ні пожежних норм. На новому передбачені автостоянки і для самих підприємців, і для покупців. Селищна рада має дохід від ринкового збору 50-55 тисяч, який направляємо на зарплату. Куди йдуть гроші, які отримує облспоживспілка, невідомо. Принаймні не на розвиток їхнього ринку. Думаю, що люди самі зрозуміють, де їм буде краще. Тим більше, що місцеві жителі не проти того, щоб базар із центру перенести в інше місце.
Певно, епопея із перенесенням та облаштуванням ринків лишень починається.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Волинська область
| Comments: |
