Лікар врятував життя малюка ціною власної крові
Олежик зі своїм рятівником Миколою СУХОЦЬКИМ
Він навіть не плакав. А коли хлопчику минув місяць, почав завмирати: подих перехоплювало, наче спазмами, тіло аж синіло. Оглянувши пацієнта, консиліум місцевих медиків поставив діагноз: ендотоксичний шок, тобто запалення оболонок мозку. Заступник головного лікаря категорично заявив, що врятувати життя немовляти неможливо. Звертаючись до педіатра Миколи Сухоцького, додав: “Нехай хлопчик спокійно помирає”. Мовляв, не мучте дитину процедурами та уколами. Але Микола Йосипович відверто знехтував “вердиктом” досвідченого колеги й вирішив боротися з тяжкою недугою хлопчика до кінця.
Почав з переливання крові. Причому донором був сам. Щоденно впродовж майже двох тижнів лягав поруч з Олежиком і прямим переливанням – з вени у вену – вливав малюкові по 50 грамів життєдайної рідини. Крім того, додатково вводив у кволий організм необхідні медпрепарати. І сталося диво: безнадійно хворий почав одужувати! Хлопчик пробув у лікарні сім тижнів, а потім ще півтора місяця в обласному шпиталі. Весь час з ним була старша сестра, 17-річна Ніна.
З того часу минуло понад десять років. Нині Олежик ходить у шостий клас. Балакучий, аж занадто! Вчиться добре.
Важко повірити, але відтоді хлопчина не хворів ніякими недугами, у тому числі вірусними (навіть грипом!). “Може, тому, що я в дитинстві переніс чи не всі “дитячі” хвороби, – усміхається Микола Йосипович. – Отож, Олежків організм з моєю кров’ю виробив своєрідний імунітет й не боїться мікробів та вірусів”.
...В кабінет заступника головного лікаря райлікарні з питань материнства і дитинства Миколи Сухоцького увійшла мати з донькою і сином. Жінок він впізнав одразу, а ось… Виявилося, що Маринці вирішили привести до ескулапа отого колишнього безнадійного хворого, якого він врятував ціною власної крові. Микола Йосипович, розцілувавши хлопчика, підняв його високо вгору. На очах у лікаря забриніли сльози. Просльозилися зворушені матуся і сестричка. Рятівник по-батьківськи благословив першокласника. Саме тоді вирішив опікуватися Олежком, стати його покровителем. Частенько навідується в сім’ю Маринців, переймається їхніми домашніми проблемами, допомагає, чим може. А найголовніше – піклується про їхнього наймолодшого сина. Дякувати Богу, росте хлопчина здоровий, як кажуть, батькам на радість, людям на втіху, а рятівникові – на славу!
Іван ІВАНИШИН,
Івано-Франківська область
Фото автора
| Comments: |
