Хто зіткнув сусідів лобами?

Питання цього клаптя землі на вулиці Гоголя у Ковелі так і лишилося відкритим

Питання цього клаптя землі на вулиці Гоголя у Ковелі так і лишилося відкритим

Сусіди вийшли на вулицю. Кожна зі сторін намагалася довести одна одній свою правоту. Вони уже вкотре ось так збираються, щоб зміряти, скільки до чиєї хати кроків, пригадуючи, хто до кого підключав воду, де чий туалет знаходився, хто коли садив дерева. Згодом приїхала поважна комісія, яка все це уважно вислухала… і поїхала. А жителі вулиці Гоголя знову згадали міську раду Ковеля незлим тихим словом. “Це вона нас зіткнула лобами”, – сказали жіночки і також розійшлися. Питання, котре давно назріло, так і не вирішилося…

До редакції газети “Вісник і Ко” звернулися восьмеро жителів вулиці Гоголя, що в Ковелі. У листі вони написали: “На ім’я міського голови Сергія Кошарука ми писали заяву про те, що Леонтій Демчук претендує на земельну ділянку, яка з давніх-давен є дорогою загального користування (до того ж, єдиним доїздом до будинку). Його підтримує депутат міської ради Сергій Товкач. А як же попередні рішення міськвиконкому? І як бути тим, хто цією дорогою ходив, що, тепер її загородять?”
І ось ми на вулиці Гоголя. Надія Демчук так пояснила свою позицію:
– Так, ми претендуємо на цю дорогу. Наша хата колись була адміністративним будинком. Коли нам ви-ділили це приміщення, ми обладнали його під житлове. Оскільки тут немає централізованої каналізації, то неподалік будинку ми мали вигрібний туалет. Тепер у нас ту територію забрали. Ми зробили туалет у хаті. Зливна яма є, а відстійника немає. І нам ця дорога, яка, до речі, проходить під нашими вікнами, потрібна лише для того, щоб тут викопати відстійник. А дорогу можна і перенести на три метри. Тим більше, що вся земля належить міській раді, ніхто з жителів вулиці документів на її приватизацію не має. У нашому користуванні для обслуговування будинку має бути 391 квадратний метр, однак насправді ця площа на 42 квадрати менша. Там землю у нас забрали, тут – не дали, а відстійник де будувати? Що, нечистоти сусідам в город будуть спливати?
Тетяна Солов’янчук, котра мешкає по сусідству з Демчуками від самого народження, зауважила:
– А як мені ходити, коли дорогу загородять? Нехай би міська рада раніше думала, а то землю, якою користувалися Демчуки, віддали в оренду підприємцю, а тепер за рахунок дурних сусідів хочуть владнати проблему. Коли цей будинок Демчуки перебудовували, то думку сусідів не питали. Треба було раніше будувати згідно з нормами, то й проблем не мали. Крім того, ще у 1998 році ковельський міський відділ земельних ресурсів видавав нам довідку, у якій йшлося, що згаданий проїзд Демчукам в користування не передавався.  Де тепер цих 391 квадратний метр взяти, нехай вирішують відповідні органи, але не за наш рахунок, бо цей проїзд – загального користування. А те, що тепер показують генеральний план, то він був виготовлений два тижні тому.
Ольга Ковальчук, мешканка будинку №9, кв. 4, додала:
– Де була міська влада, що тепер нас зіштовхує лобами? Кажуть, заїзду не було. Як же тоді люди добиралися до хат, картоплю підвозили? А помре хтось? Якщо цю дорогу перенесуть (а фактично хочуть відступити на нашу територію), то це означає, що будуть зачеплені мої інтереси.  А тут у мене ростуть дерева. Я ж їх не вчора посадила. Вони ростуть 30 літ, то чому я не маю права на цю ділянку, щоб її приватизувати.
Депутат міської ради Сергій Товкач висловив також свою точку зору:
– Питання щодо цього проїзду порушується у міській раді вже чотири роки. Демчуки звернулися до мене. Просили обстежити умови проживання. Ні в кого з цих людей документів на землю немає. За містобудівною документацією цього проїзду не існує. А загалом на цій вулиці одна проблема, що немає централізованої каналізації. Та я переконаний, що все можна вирішити по-людськи, знайшовши компроміс. Питання на сесії то розглядалося, то знімалося, але по суті ніхто нічого не вирішував. Ось бачите, де автомобілі стоять на вулиці Гоголя? Цю ділянку взагалі продавати не можна, та, на жаль, у нас все можливо. Частина вулиці тепер в оренді у підприємця. В суді доказують, що це дорога, і її продавати не можна, а міська рада дає дозвіл на оренду з правом продажу. І мабуть, якби цю ділянку виділили Демчукам, адже вони нею користувалися 12 років, то взагалі ніяких проблем не виникло б.
Григорій Янчук, заступник начальника міського відділу земельних ресурсів пояснив, що для того, аби з’ясувати межі і вирішити це спірне питання, треба, щоб організація, яка має ліцензію, виготовила проектну документацію на землю. Тільки тоді комісія зможе прийняти якесь рішення. Якщо виникне потреба накласти на якусь частину земельної ділянки сервітут (законодавчо визнане  право користування чужим майном у певних межах, наприклад, право проходу, проїзду через сусідній земельний наділ тощо – авт.), то це буде зроблено. Все вирішуватиметься тільки тоді, коли буде виготовлена документація.
Перший заступник міського голови Геннадій Сорока сказав:
– Сьогодні в історичних межах використовують земельну ділянку сусіди і справа, і зліва. Виник спір, бо Демчук хоче, щоб частина землі відійшла йому. Тому запропоновано зробити інвентаризацію земельних ділянок, тоді знову приїде узгоджувальна комісія, щоб вирішити ці питання.
Скільки ще часу вирішуватиметься це спірне питання, невідомо. Та, мабуть, не виникло б проблем між сусідами, якби їх, як сказала Ольга Ковальчук, міська рада не зіткнула лобами. Адже доки міська рада не віддала в оренду земельну ділянку, якою користувалися Демчуки, підприємцю, то вони й не зазіхали на інший клапоть. Дивує й те, що в центрі міста все ще немає централізованої каналізації. Ось і виходить, що вирішення таких, здавалося б, простих питань зручностей затягується на роки, роблячи сусідів ледь не ворогами.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>