Турки вчать нас працювати?
Висотні монтажні роботи проводить бригада з Івано-Франківська
Проводить будівельно-монтажні роботи на „Кроноспані” московська фірма „Градікс”. Основною субпідрядною організацією, котра займається будівництвом, є нововолинська фірма „Універс-2005”, на якій, за словами керуючого менеджера „Градікса” Сергія Борисовича Остапчука, працює 252 нововолинці. За угодами з московською компанією „Кроноспан” будують спеціалісти з Туреччини, Росії та окремі спеціалізовані бригади з інших міст України. Представник замовника, провідний інженер-будівельник Володимир Василевський розповів:
– Нині на підприємстві працює лінія ламінування ДСП-плити. 60 працівників трудяться у три зміни. Почали проектувати лінію по підготовці трісок для виробництва плит, оскільки зараз такі поки що отримуємо з Польщі.
Передбачається, що запрацюють за новими графіками лінії на початку 2008 року.
У Нововолинську, якщо ситуація складеться на його користь, далі планується ввести в дію лінію пресування та шліфування. У кінцевому результаті після ламінування виходитиме готовий продукт. Сировина, як неодноразово наголошувалося, – відходи виробництва підприємств Волинської області та деревина, непридатна для іншого використання.
– У планах інвестора – виробництво у Нововолинську МДФ та ОСБ-плит. Але це вже залежатиме від інвестиційної привабливості України, – зауважив представник замовника. – А об’єм майбутнього будівництва, оскільки те, що робиться зараз, це в основному ремонтні роботи, передбачає залучення серйозної компанії генпідрядника, котра зможе усі заплановані роботи виконати вчасно та якісно і дати фінансові гарантії якості на п’ять, десять і більше років.
– Перед підписанням угоди важливо знати повний обсяг робіт, – приєднується до розмови Володимир Захаревич. – В Україні ми вперше. А в Росії будували житлові будинки, фабрики, заводи у містах Москва, Митище та ряді інших.
Ні для кого в місті, оскільки воно невеличке, не секрет, що плинність кадрів на „Універсі-2005” суттєва. „Чому?” – запитую у керуючого менеджера “Градікса”.
– Вимоги трудової дисципліни, – почав Сергій Борисович, – у нас не просто жорсткі, а найжорсткіші для людей, котрі вживають спиртне, приходять на роботу з похмілля. Ми їх караємо чи звільняємо. На території будівництва фабрики заборонено курити, за це штрафують на певну суму. Строго контролюється і дисципліна, прихід, вихід з роботи.
Якщо трудова дисципліна на будівництві така суворо контрольована, то чи такий же порядок щодо виплати заробітної плати? Чи зі всіма працівниками укладені трудові угоди?
Зарплата, за інформацією державного інспектора праці територіальної державної інспекції у Волинській області Едуарда Новікова, тут виплачується вчасно, але є одне але – згідно з відомостями оклад, наприклад, муляра-будівельника становить 450 гривень. Хто нині погодиться за такі гроші працювати? Але мінімум, встановлений державою, дотриманий.
– До речі, у нас працює семеро інвалідів, працевлаштованих від Нововолинського міського центру зайнятості, – додає Володимир Михайлович. – Ми захоплюємося тим, як вони намагаються самореалізуватися. Уже за це заслуговують великої поваги.
– Тепер до нас уже стали приходити люди, котрі були на заробітках в Польщі, Німеччині, Росії, – приєднується до розмови керівник московського “Градікса”. – Вони працюють за європейськими стандартами. На роботу в “Універс” постійно потрібні кваліфіковані працівники. Через це триває ротація кадрів. Вона й буде, оскільки не всіх задовольняють наші вимоги, не всіма задоволені й ми. На першому етапі робіт була дуже велика плинність кадрів.
Далі розмова спрямувалась дещо у інше русло, її продовжив Володимир Захаревич:
– І в Росії, і в Україні сьогодні стоїть гостра проблема – брак кваліфікованих робітничих кадрів. Порушена уся система їх підготовки. А це страшна біда, вона ще відгукнеться нам у майбутньому. Будівельники, кранівники, токарі, плиточники, столяри – їх готували ПТУ, нині ця система зруйнована під корінь. Ціле покоління випало з погляду професійної робітничої орієнтації. Найбільша біда в тому, що молодь не хоче вчитися. От і виходить, що турки по моноліту навчають нас. І ще одне: нічого гіршого за пияцтво у нас нема і не може бути. Повірте мені. Це суспільно небезпечне явище необхідно викорінювати усіма силами.
– До речі, чим займаються на будівництві турки?
– Вони найкваліфікованіші спеціалісти з монолітних робіт, – продовжує Сергій Борисович. – На сьогодні їх працює шестеро. Українцям є чого повчитися. У них є багато плюсів: якість робіт, працелюбність, їм немає рівних в арматурних та бетонних роботах. З кожним укладаємо контракт, є розцінки, визначені об’єми робіт. Скільки зароблять, стільки й отримають. Чому працюють у нас? На батьківщині у них слабка економіка і велике безробіття. Середня зарплата у межах 300-400 доларів. Тому ми й повинні переймати вміння. І не лише в них. До речі, у нас працюють на спеціалізованих роботах за своїми технологіями бригади з Харкова, Чернігова, Вінниці, Івано-Франківська.
Виникає питання: чому у Нововолинську не будують подібні підприємства наші будівельні організації? Відповідь проста: немає досвіду управління такими проектами, не вистачає своїх кваліфікованих кадрів.
– Рівень життя у Нововолинську, – ділиться спостереженнями Сергій Остапчук, який, до речі, виріс в Україні, – якщо взяти провінційні міста Росії, набагато вищий. Тут відіграють роль різні фактори, найголовніший – у вас самооцінка набагато вища. Люди знають собі ціну, поважають себе і свою працю, місто, у якому живуть.
Щодо оплати праці, то керівництво “Градікса” переконане у тому, що зрівнялівки не повинно бути. Європейської якості, яку вимагає замовник, деколи вдається досягнути після того, як по 5-6 разів переробляють одну і ту ж роботу.
Тамара БУРИМ,
Волинська область
| Comments: |
