Але лише зрідка на урочистостях дається реальна оцінка екологічних негараздів, причин та наслідків сучасної екологічної політики, а фактично, її відсутність. А сказати є про що. Зокрема про те, що окремі посадові особи розглядають ліс як свою вотчину і ледь не приватну власність. Наприклад, в неофіційних розмовах майже всі лісники Ківерцівщини підтримують ідею створення Ківерцівського національного природного парку, але проти цього начальник Волинського обласного управління лісового господарства, бо там є дачі і будинки на лісових кордонах, призначені для “обраних”, а не пересічних громадян. Тому офіційно усі лісники проти парку (кому хочеться розпрощатися з роботою чи відбути у якесь лісництво на півночі області). Водогосподарники проводять геолого-розвідувальні роботи на заповідній території, де вони забороняються. А на вимогу екологів про узгодження таких робіт в установленому порядку заявляють, що волинські екологи з “льодяним серцем”. Таких прикладів багато, відсутня й дієвість Держуправління охорони навколишнього природного середовища як екологічного координатора в області, що передбачено чинним законодавством. Бо в області екологічні князьки (керівники інших відомств, організацій, підприємств, що причетні до формування екологічної політики), для яких пріоритетом є вузьковідомчі, а не державні інтереси, і які не люблять ні критики, ні гласності, ні альтернативності при вирішенні екологічних проблем, ні координування їхньої діяльності. Інші приклади. Розпорядником коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища є… управління капітального будівництва облдержадміністрації. Органи місцевого самоврядування майже повністю усунулися від покладених на них екологічних функціональних обов’язків. Природоохоронна прокуратура вимагає від екологів дані про екологічні правопорушення для покращення своїх показників і звітів.
Вищенаведене свідчить про відсутність дієвої екологічної політики, реальних природоохоронних пріоритетів, про наявність домінування декларативних заходів з охорони природи у державі та області.
В Україні та області триває тотальне нищення природи: браконьєрство рибальське та мисливське, самовільні рубки лісів, випалювання природної сухої рослинності, несанкціоноване будівництво у прибережних захисних смугах. І силами лише держекоінспекторів навести порядок просто неможливо. Для цього необхідно створювати спеціально сформовані підрозділи за участю держекоінспекторів, спеціалістів по боротьбі з організованою злочинністю, слідчих МВС і прокуратури, представників засобів масової інформації, небайдужих громадян. Крім того, таке нищення відбувається і через низку погоджень окремих так званих природоохоронних заходів (будівництво дамб, руслопоглиблення тощо), часто сумнівних, без залучення незалежних експертів, врахування актів міжнародного права у галузі екології, ратифікованих Україною, а також через узаконення несанкціонованих будівництв. Значний недолік – майже повна відсутність природоохоронної пропаганди (лекційна, видавнича, відео). Люди практично не знайомі з природоохоронним законодавством, екологічними правами та обов’язками. Ледь жевріюча діяльність незначної кількості громадських організацій екологічного напрямку, створених переважно під реалізацію окремих грантів, в області не впливає на екологічну політику. Загалом сучасне ставлення до природи в області та державі не має нічого спільного з європейськими екологічними цінностями.
І насамкінець. Дозвольте привітати зі святом еколога усіх небайдужих до довкілля людей.
Михайло ХИМИН,
незалежний експерт-еколог, член Партії зелених України
Comments: |