Розторопшу вирощують на Ратнівщині
Сергій Глинянко
Збував свою продукцію аж у Криму
Сергій Глинянко – дипломований інженер-механік, закінчив за радянських часів Краснодарський інститут. Йому б десь працювати на заводі, а він в селі лишився, 16 років був у колгоспі головним інженером.
– Коли почалася земельна реформа, ви-рішив створити своє фермерське господарство. Отак з 1993 року й працюю, хоч уже на пенсії, – розповідає Сергій Борисович. – Якби знав, що той селянин державі не потрібен, то тепер би фермерувати й не починав. У господарстві перепробував усе. Перші роки сіяли столові буряки, діти теж нам з дружиною допомагали. З півдня приїжджали машини, забирали продукцію, якось легше було, бо вона цінувалася. Здали одну партію буряків – отримали дві тисячі доларів, другий раз – знову стільки ж. Був якийсь стимул для роботи. Крім того, співвідношення в цінах були реальні: скажімо, за кілограм зерна купляли два літра дизпалива (а сьогодні треба сім кілограмів зерна). І добриво було дешевше, тобто ще були якісь умови для господарювання. А тепер ціна на добрива через посередників дуже зростає, замовлень на продукцію немає, ціни на вирощене також невідомо які будуть… От і похазяйнуй.
Зараз у фермерському господарстві Глинянків 22 гектари землі. Частину вони віддають односельчанам під випас.
– Земля у Заболотті бідненька, не даси гною і добрив – не матимеш врожаю. Тому плануємо сіяти тільки сім гектарів елітного вівса, – каже господар. – Принаймні якщо добрий врожай буде – продам зерно землякам, бо на базарі невідомо яке. Ніхто тих продавців не контролює, зерно на схожість не перевіряють, його на ринках без сертифікатів продають. І ще кілька гектарів трави буду сіяти, щоб можна було також продати односельчанам на сіно. Ото і всі культури. А були часи, коли я займався вирощуванням навіть розторопші. Ідея розведення лікарських рослин належить моєму другові з Білорусі. Він агроном, і також хапався за будь-яку справу. Кілька років тому цією культурою було вигідно займатися, і я засівав нею кілька гектарів. Продавали кілограм насіння розторопші за 12-15 гривень. Я надсилав зернята у Харків на завод для аналізу, то прийшла відповідь, що насіння якісне. Збував його аж у Криму. А тепер для себе вирощуємо.
У білоруських селах для працівників і зараз будують… котеджі
– А згодом кримчан зацікавила така лікарська рослина як сабельник болотний, якого у наших краях немало. Ми його заготовляли, ще й односельчанам давали заробити. Багато школярів по болотах рвали цю рослину. Ще вчителі казали, що навчальний процес зірвемо, адже в основному заготовляли сабельник у вересні. То була хороша фінансова підтримка, але ж усе це тимчасові заробітки. Стабільністю і не пахне. Якби зараз був збут розторопші, то я б нею закидав увесь ринок, – каже фермер. – Бо навчився вже її розводити. Та й культура на вигляд мені подобалася, хоча схожа на будяк, бо дуже колюча. Але яка корисна!
Нині Глинянки пробують перепродувати беушну білоруську техніку, яку ще кілька літ тому звезли на своє подвір’я. Сергій Борисович хороший майстер, може відремонтувати будь-яку техніку. Він щиро заздрить своїм сусідам-білорусам, адже там такими комбайнами, як у нас, ніхто вже зернових не збирає.
– Тепер у Білорусі зовсім інша техніка, – каже фермер. – І ставлення до села інакше, аніж у нашій державі. Та й в Польщі ситуація відрізняється – там справжня планова система. До кожного господарства доведена квота – скільки має виростити і здати продукції. Договори укладаються з товарною біржею, і проблем зі збутом продукції немає. Ціни на вирощене господарі знають за рік до того, як зберуть врожай. Був я якось у Польщі, дивлюсь – стоїть лан незібраної закислої пшениці. Питаю: чому? (Бо якби у нас, то досі б дядько серпом вижав). А там не переживають, бо пшениця застрахована, росте на меліорованій землі. Тож фермер у суді виставить меліорації рахунок, і та відшкодує втрати, бо своєчасно не подбала, щоб на полі було сухо. А погляньте, що було торік у нас. На меліорованих землях так посіви затопило, що з води виднілись тільки одні колоски. Такого бардаку більше ніде немає. І що б не казали про Лукашенка, але село там живе. Порівняно з нашими умовами господарювання, у Білорусі – рай. Там американські трактори, сучасна техніка. Оті комбайни, якими ми зараз молотимо, білоруси викидають, бо мають два свої заводи, які випускають сучасніші. Соціальний захист є. У господарствах щороку будують 5-6 котеджів, де є газ, вода. Живи і працюй. У нас селянин на 100 гривень у тому СВК спину гне, а у сябрів навіть бракує робочої сили на селі. Тому наші хлопці їздять туди на заробітки. Мій земляк в одному з білоруських господарств працює на молоковозі, то заробляє нашими грошима дві тисячі гривень. Тобто хто хоче, там може добре заробити. Та й з добривами у них інша ситуація: їх завозять скільки потрібно. Жодного клаптя землі не побачиш незасіяним. А в нас земля недобирає того, що їй потрібно. Якось їздив в Одеську область, то у грудні сотнями гектарів стояла незібраною кукурудза – боляче дивитися. А облогуюча волинська земля? Від такої безвиході, неповаги держави до селянина зникає бажання працювати. А скільки труда внесено у ту землю. Наприклад, я на батьківському хуторі попорозорював облогуючу землю. Косили ті хащі, й коси ламалися, але хотіли працювати, хотіли, щоб щось було. Через рік у нас вже там пшениця, цукрові буряки росли. А тепер що? Все невигідно вирощувати. Якби були замовлення, то була б і зацікавленість. Хоч ми вже на пенсії, але хочеться ще працювати. А кому та праця потрібна? Держава того не цінує.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
ДЛЯ ДОВІДКИ: З насіння розторопші плямистої виготовляють такі аптечні препарати як силібор, легалон, карсил, гепабене. Ці препарати є ефективними засобами від гепатиту, цирозу печінки, захищають клітини печінки від впливу токсичних речовин. Жирна олія розторопші сприяє загоєнню ран. Здавна у народній медицині насіння розторопші вживали для лікування запальних процесів у печінці, жовчних протоках, селезінці, при жовчних коліках, геморою, запорів та як тонізуючий засіб.
Насіння розторопші плямистої вживають у вигляді відвару, чаю або порошку, окремо або у зборах з іншими рослинами.
Наприклад, насіння розторопші можна додавати до різних фітозборів, що поліпшить їхню дію та підвищить ефективність. Класичний лікарський фітозбір з кульбабою та плодами розторопші (1:1) поліпшує роботу печінки. Дві чайні ложки збору залити однією склянкою окропу, накрити і настояти 15 хв. Приймати щодня по 2-3 склянки теплого чаю на день протягом 4-6 тижнів.
Сергій Борисович стверджує, що розторопша добре діє на організм людини під час застілля: щоб не сп’яніти, потрібно з’їсти ложку-дві насіння цієї лікарської рослини.
| Comments: |
