Улюблений пес пошматував господаря
Собака згриз Володимиру КАШИНСЬКОМУ ноги буквально до кісток
Босий з’явився у Кашинських десять років тому. Принесли його в дім щеням на потіху онукам. Але швидко з маленького песика виріс здоровенний собака. Бо ж, як-не-як, породистий – кавказька сторожова.
– Ніби й добрий пес був, діти з ним любили гратися, – розповідає Володимир Федорович. – А маленький Василько, онук, то й верхи на Босому їздив. Буває, вибереться псові на спину, вхопиться за вуха – і гайда. Я не раз малого сварив за це, пояснював, що собака – не кінь, може вкусити, але хіба ж він мене слухав? А одного разу чую – плаче Вася. Прибіг до мене й каже, що Босий його цапнув. Відтоді усе й почалося…
Минуло зовсім небагато часу, як пес знову кинувся на людей. Цього разу постраждав сам господар. Босий вкусив його за руку, коли чоловік порався на подвір’ї. Невдовзі собачі зуби вп’ялися хазяїну в плече, коли той надвечір сів на східцях коло хати.
Агресивність домашнього улюбленця почала лякати. Володимир Федорович покликав сина й сказав, що Босого треба десь подіти, бо може наробити великої біди. Але й тоді позбутися собаки не наважилися. Зовсім скоро пес став просто неконтрольованим, і одного вечора так пошматував господаря, що його довелося госпіталізувати у реанімаційне відділення!
– Того вечора я хотів вивезти гній. Взяв тачку, і тільки ступив кілька кроків, як чую – хтось кидається на мене ззаду, – пригадує ті страхітливі хвилини Володимир Кашинський. – Це Босий збив мене з ніг й почав гризти за литки. Я одразу наче заціпенів, не міг поворухнутися – чи то від больового шоку, чи від несподіванки. Потім став кликати на допомогу. Але на вулиці якраз нікого не було. Сьогодні я розумію, що дивом вирвався від озвірілого пса, бо якби Босий вхопив за шию – мені б прийшов кінець. Коли зайшов у хату, діти вжахнулися: шкіра, м’язи і вигризене сухожилля на ногах висіли клаптями, крізь діри у тілі виднілися кістки, юшила кров. Діти загорнули мене у простирадло, ковдру і відразу повезли до Луцька.
Реаніматологи кілька днів боролися за життя потерпілого, а потім Кашинського перевели у відділення пластичної хірургії. Уже місяць(!) спеціалісти крок за кроком буквально “роблять” своєму пацієнтові ноги (була загроза ампутації кінцівок). Тільки крові, замінників крові та її компонентів чоловікові перелили до шести літрів. Сьогодні Володимир Федорович почувається значно краще й щодня дякує медикам за їхні золоті руки.
– Нам часто доводиться рятувати людей, які потерпіли від своїх домашніх улюбленців, – розповідає завідувачка відділення пластичної хірургії, кандидат медичних наук Тетяна Євгеніївна Зубанова. – Собаки відкушують своїм господарям губи, носи, вуха. Недавно оперували жінку з Рівненщини, якій су-сідський пес буквально зняв скальп. Минулого року у нашому відділенні лікувалася пацієнтка, яку в зоопарку покусав ведмідь. Для порівняння, травми, які отримав від свого домашнього собаки Володимир, значно серйозніші. Ми вже зробили йому комбіновану пластику – частково його власною шкірою, частково – свинячою.
І це ще, на жаль, далеко не кінець історії. Володимиру Федоровичу доведеться пробути на лікарняному ліжку не один тиждень, а можливо, й не один місяць…
А Босого таки позбулися. Застрелили, щоб ще комусь не наробив біди.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
