Пологовий будинок – у панській конюшні
Головний лікар Острозького пологового будинку Микола ГОМІЛКО
За рік спалюють 29 тонн вугілля
Такого унікального пологового будинку в Україні теж немає. На подвір’ї – гори вугілля. Кочегари носять паливо у відрах поміж вагітними жінками, які давно змирилися з таким “комфортом”. Санстанція закриває на все це очі – про інше приміщення районному(!) пологовому будинку сьогодні годі мріяти.
– У 1998 році в центрі міста розпочали реконструкцію дитячого садочка під пологовий будинок, – розповідає головний лікар Острозького пологового будинку Микола Гомілко. – Там має бути і жіноча консультація, і кухня, планується обладнати окремі родзали-палати. Проте на сьогодні там виконано менше третини запланованих робіт, ще потрібно до 3,5 мільйона гривень! Щастя, що хоч приміщення накрили, бо останні півтора року ніхто нічого не робить…
Тим часом породілі з немовлятами живуть у старому панському маєтку.
– Ми працюємо у чотирьох пристосованих приміщеннях, – продовжує розповідати про наболіле Микола Казимирович. – Фізіологічне відділення – у панській садибі, жіноча консультація нині там, де жила його прислуга, через дорогу є ще дві хати. В одній – гінекологічне відділення, а в тій, де була конюшня, – обсерваційне, де лежать жінки, які потребують ізоляції: хворі на туберкульоз, грип, сифіліс, тобто родильне відділення для жінок з якоюсь інфекційною патологією.
У таких хатах-хлівах й народжується наше майбутнє. А обслуговує цей пологовий будинок немало й небагато, а 45 тисяч населення, має щороку понад 450 породіль (ще близько 200 тікають у “благополучні” пологові будинки у Рівне, Луцьк чи Нетішин) й приймає на світ Божий 460-480 немовлят. Проте, як би важко не доводилося медперсоналу, результати його праці відмінні – зокрема, за минулий рік тут не було жодної мертвонародженої дитини, усі мами і їхні малята живі-здорові виписані додому, у тому числі три трійні. Дай, Боже, кожному пологовому будинку в Україні таких показників!
Головний лікар Острозького пологового будинку Микола ГОМІЛКО
Благо, ця зима тепла. Микола Гомілко радіє, що привезених нещодавно 29 тонн вугілля для обігріву породіль та немовлят вистачить аж до кінця року. Проте досвід з минулих літ, коли лютувала негода, не дозволяє далеко ховати каміни, які завбачливо придбали. Адже в пологовому будинку температура має бути не менше 25 градусів, у палатах, де лежать немовлята, хоча б 28. Тут дотримуються усіх норм.
А ще кожне відділення обладнане бойлерами, бо без гарячої води у пологовому будинку – ніяк. Проблем з електропостачанням немає.
Стелі високі-височенні, старовинні каміни, панська ліпка на печах…
Спершу й не віриш, що саме тут – родзал, палати, де відпочивають після пологів молоді мами. Цікавлюся у них, чи не переживали через певні незручності, пов’язані з перебуванням у цьому пологовому будинку. І жодна(!) не поскаржилася. Хіба кожна хотіла сказати слова вдячності мудрим лікарям та уважним санітаркам.
Наостанок прошу дозволу у Миколи Гомілка зазирнути бодай краєм ока, де сплять новонароджені. Привідкривши двері, бачу, як крихітки солодко сплять… не в ліжечках, а в гамачках! Дивина. Наче їх справді у пелюшках щойно приніс у своєму дзьобі лелека.
Наталія КРАВЧУК,
Рівненська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
