За «Серце кохання» – у книгу рекордів

Підпис відсутній

Підпис відсутній

– Вперше я потрапив у Чернівці на день міста у 2004 році, – розпочав нашу розмову пан Василь. – Це старовинне місто мені дуже сподобалося. На святковому концерті я подарував скульптурний портрет співачки. Зараз цю скульптуру виставили у місцевому краєзнавчому музеї. Згодом ще кілька разів бував у цьому місті. Якось заступник міського голови Чернівців запропонувала зробити для міста незвичайний пам’ятник – коханню. Ідея мені сподобалася, і я взявся за її втілення. Найцікавіше, що саме в той час у мене з’явилася думка, яким чином можна виразити це почуття. Коли я приходив в парк на те місце, де мав стояти пам’ятник, то завжди бачив пару голубів. Вони мене зустрічали. Знаєте, після цього з’являвся відповідний творчий настрій.
За словами Василя Андрійовича, саме кохання дає стимул для життя, розвиває людину, робить її духовнішою та благороднішою. Хто не переживав цього почуття, той каже, що ніякої любові немає, а все у цьому світі вирішують гроші:
– На відкритті я наводив слова з Біблії, з Першого послання апостола Павла до коринтян: “Любов довготерпелива, любов лагідна, любов не заздрить, любов не чваниться, не горда, не поводиться нечемно, не шукає свого, не роздратовується, не гнівлива, не радіє з несправедливості, а тішиться правдою, усе покриває, всьому вірить, завжди надіється, все терпить. Любов ніколи не перестає...” Я вважаю, що всі негаразди, які виникають у нашому суспільстві, через відсутність любові. Хочу сказати: люди, будьте мудріші, тільки через любов може бути нормальне життя. І саме кохання спонукало мене створити такий пам’ятник. У цю роботу я вклав частинку свого серця.  
– “Серце кохання” складається з двох половинок, але якщо дивитися зверху на цю композицію, то ці половинки нагадують дві обручки, що лежать на тарілці, – розповідає про свою ідею скульптор. –Якщо є одна половинка, то це ще не кохання, обов’язково потрібна друга. На пам’ятнику я розмістив гойдалку – коли двоє на неї сідають, вона автоматично починає рухатися вверх і вниз. Це символізує підйом і спад емоцій. А зверху напис “Я тебе кохаю”. Спочатку він мав розміщуватись на табличках сто двадцятьма мовами, але за браком коштів цей задум не вдалося реалізувати. Мені дуже шкода. У день відкриття я бачив, як перша пара на цьому місці освідчувалася у коханні, тоді відчув себе щасливим. 
Пам’ятник висотою п’ять метрів зроблений з латуні, і вночі, за авторським задумом, повинен був підсвічуватися знизу спеціальними ліхтарями. Тоді латунь стає червоного кольору, ніби серце горить.
– Мені розповідали, що тепер всі чернівецькі молодята в день весілля приходять до “Серця кохання”. Нещодавно був у Чернівцях і гуляв у парку. Того дня вісім пар побували біля пам’ятника. Приїжджають сюди дівчата і хлопці з інших міст, щоб освідчитися у коханні. Тоді зрозумів – моя праця не минула даремно, вона служить людям і дарує їм радість.

***

ЇУ Луцьку немає жодної монументальної роботи скульптора Василя Рижука, хоча всі проекти створювалися в нашому місті. Василь Андрійович показав фотографію макета пам’ятника, який він представив на конкурс до 2000-ліття Ісуса Христа. Але він чомусь не знайшов підтримки у владних структурах. На моє запитання, чому “Серце кохання” не встановили в Луцьку, митець відповів, що він пропонував, але з міськради отримав офіційну відмову. Нещодавно скульптору зателефонували з Книги рекордів Гіннесса і повідомили приємну новину: його композиція визнана найоригінальнішим пам’ятником закоханим в Україні. Зараз митець працює над надзвичайно серйозним проектом, який би хотів залишити в Луцьку.
Кость ГАРБАРЧУК,
м. Луцьк

• Нравится
•