Шовком «малює» полотна… Гогена й Ван Гога
Олена Баюрська працює над новою роботою Альфонса Мухи
Україна ще не відкрила для себе її талант. Проте колекціонери Європи та Росії у захваті від робіт, які творить молода майстриня з Луцька Олена Баюрська. Вона зуміла перекласти на мову ниток мазки відомих художників, навчилася змішувати барви, до деталей передавати настрій картин Ван Гога, Поля Гогена й інших видатних митців. А “малює” рукодільниця... швейною машинкою “Подолка”. Сьогодні вона завершує серію картин майстра театральної і рекламної афіші у стилі модерн чеха Альфонса Мухи. Й готується до персональної виставки.
Скільки років Олена шукала ту шпаринку для вивільнення, пробудження свого “Я”! Проте довго-довго серед своїх здібностей не могла розпізнати заняття, яке згодом стало дарувати злет для душі, відкрило перед нею зовсім інший світ. Досі була монотонна робота в ательє, стандартний потік... А так хотілося чогось незвичайного, небуденного, творчого.
– Моя робота була настільки одноманітна, що я аж марила тим, аби вирватися з тієї сірості, – пригадує майстриня. – Власне, ота монотонність й змусила мене піти в магазин, придбати картину та скопіювати образ, створений художником, але нитками.
Хтозна, якою була б подальша доля дівчини, якби не випадкова відвідувачка ательє. Жінку настільки вразила робота простої швачки, що невдовзі вона відрекомендувала її луцьким художникам-бутафорам. Так розпочалося знайомство Олени Баюрської з великим мистецтвом.
Олена Баюрська працює над новою роботою Альфонса Мухи
Віктор Міщук, Василь Бочкай, Олександр Валента... Зустріч з волинськими митцями відкрила для юнки нові грані мистецтва. А знайомство з полотнами іменитих художників просто взяло у полон. Дівчина могла годинами милуватися репродукціями картин Гогена у бібліотеці. Потім зачарована бігла в майстерню до друзів-живописців, підглядала, як вони змішують фарби, кладуть мазки, і в уяві сама малювала.
Першу власну роботу наважилася створити у 1992 році. Ця химерна квітка досі нагадує про несміливу фантазію Олени. А потім дівчину наче прорвало. Друга робота, третя, четверта... З’явилась вишита картина „Хрест” – образ людського духу в полоні матерії: уявна хрестоподібна душа, що тримається путами якоїсь оболонки й не може злетіти. Згодом було ще кілька робіт – аж раптом бажання творити завмерло.
– Доля мене просто викинула з мистецького життя, – каже Олена. – Щоб творити, треба мати позитивну внутрішню енергію. Мене ж затягнув вир власних проблем.
Творчість затихла на ціле десятиліття (майстриня не хоче згадувати той час), а потім знову в душі озвалася художня струна.
– На Олену надзвичайно вплинув доробок чеського живописця Альфонса Мухи, – зізнається вчитель Олени Баюрської художник Володимир Жежерун. – Вона захотіла перевести гуаші майстра на машинне шиття. І в неї це добре вийшло. Правда, не можна сказати, що то копії, бо художник творив у зовсім іншій техніці. Це віртуозне відтворення відомих полотен через власне світосприйняття.
Спочатку на прозорій тканині Олена олівцем „накидає” ескіз, потім заправляє в барабанчик своєї „Подолки” потрібні нитки й стіжок до стіжка „розфарбовує” картину.
– Художник досягає ідеальної барви змішуванням тонів. Як Вам вдається відтворити сотні відтінків, не маючи в руках пензля й палітри? – запитую у майстрині.
– Це не проблема, – запевняє пані Олена. – Спочатку нашиваю шовком шар одним кольором, потім спеціальними швами наверх накладаю інші відтінки, щоб вони просвічувалися між собою. Так іде візуальне змішування тонів. Чим більше барв, тим контурніша, об’ємніша робота. Одночасно працюю з десятками шпульок! А вже довершення – ручна робота. Скажімо, голкою „підмальовую” очі, дрібні деталі. Це займає багато часу. Коли власні мініатюри створюю за кілька годин, над полотнами Альфонса Мухи працюю по кілька тижнів.
Значна частина робіт Олени Баюрської нині в приватних колекціях Польщі, Німеччини, Росії.
Розкішні золотоволоски, закосичені волошками, ромашками, маками. Колись ці образи Альфонса Мухи зачарували саму Сару Бернар! Вона відразу підписала з художником кількарічний контракт на створення рекламних афіш, панно, календарів... І тепер так хочеться увімкнути музику Вівальді й під стоголосі акорди насолоджуватися красою, створеною неперевершеним майстром.
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк
Фото Сергія ПОГИБЕНКА