Познайомив молодих… базар
З Ратнівщини, що на Волині, до Білорусі – рукою подати. Тому не дивно, що багато українців виїжджають на роботу в сусідню державу. Разом з іншими дівчатами працювала в Барановичах на ринку і Наталя. Вивчивши попит на скляну тару, підприємливі волинянки спродували білорусам півторалітрові банки з єврозакрутками. Робота ця хороші прибутки давала тільки влітку, а ось восени та навесні дівчата шукали ще й інший підро-біток. Познайомилися з молдаванами, котрі привозили в Білорусь саджанці яблунь. Брали оптом рослини і пропонували їх покупцям на ринку.
– Саме тут у 2000-му році я й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком-молдаванином. Зустрічалися рік. Потім одружилися і стали жити у моїх батьків. Ось зараз будуємо хату, – розповідає Наталія Тімофтіка. Спілкувалися молоді люди російською мовою. Хоча Василь добре розуміє й українську. Наталці ж довелося вивчити молдавську, оскільки на батьківщині чоловіка доводиться розмовляти ще й місцевою говіркою.
– А що сподобалося вам у молдавському хлопцеві?
– Насамперед, ділова хватка…
Тому не дивно, що подружжя вирішило взяти в оренду землю. Ідея створення фермерського господарства “Метор” належить чоловікові.
– Ми порадилися, що віник – такий товар, який завжди користуватиметься попитом, – каже дружина. – Тим більше, що досвід вирощування трави сарго, з якої роблять мітли, Вася вже має, адже в його рідному селі цією справою займаються всі.
– Там є сільгосппідприємства?
– У селах люди самотужки вирощують сарго, тютюн та виноград. Збувають врожай – і з цього живуть.
– Мабуть, і насіння також привозите з Молдавії?
– Так. Бо в наших умовах воно не достигає. Хоча сама врожайність рослин хороша, трава виростає заввишки, як добра кукурудза.
Створили 31 робоче місце
Спочатку подружжя взяло в оренду у Забрідської сільської ради п’ять гектарів землі. Згодом добрали стільки ж ще й селянськими паями, і тепер сарго висівають на 10 гектарах. Всі роботи виконуються механізовано. Молоді фермери нажили техніку. Але прополювання культури все ж роблять вручну. Минулого року фермерське господарство створило 31 робоче місце.
– А чи не краде населення сарго в полі?
– Спочатку було таке, коли починали тільки сіяли. А потім перестали.
– А чим жнете?
– Жаткою. Деякою технікою у господарстві обзаводимось щороку.
У 2006-му році фермерське господарство виготовило сім тисяч віників. Щоб зробити якісну мітлу, потрібно добре володіти здоровенною, вручну виточеною голкою. Робітник за день зв’язує до чотирьохсот ручок. А от рослин в пучок може зшити менше. Як стверджує Наталя, за день можна переплести не більше 150 мітел. Для гарантії ро-бітників для виготовлення віників запрошують аж з Молдавії. Адже якісний товар, який служитиме рік-два – найкраща реклама фермерському господарству. І спеціальні голки для шевців родина також привозить з Молдавії. Збувають свою продукцію Тімофтіки в Ратному, Ковелі, навіть в Білорусі. Вона на приватному складі не залежується.
Окрім вирощування сарго, Василь Дмитрович заклав садок. Вирішив ще й саджанці продавати. Хоче, щоб край, де він тепер живе, мав хороші сорти яблук. За прикладом подружжя Тімофтіків віниками вирішив зайнятися і брат Наталі – Микола. Він очолює фермерське господарство “Квінт” і також орендує 10 гектарів землі.
До роботи Василь Тімофтіка змалку привчає і свого дворічного синочка. У майстерні, де виготовляють віники, батько прилаштував дитячу гойдалку. Дитина бавиться і бачить, як треба працювати.
Про одне тільки шкодує чоловік: що на Волині так рясно не росте виноград, як у Молдавії. Хоча за іншою продукцією – морквою та картоплею – молдавани приїжджають на Ратнівщину.
– А що у планах? – запитую молоду фермерку.
– Добудувати власну хату і далі працювати на землі…
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Comments: |