На службі в енергетики
Володимир КОСТЯК
Народився 19 січня 1947 року у багатодітній сім’ї в селі Обидів Кам’янко-Бузького району Львівської області. Навчався у Львівському політехнічному інституті на енергетичному факультеті. У 1970 році отримав спеціальність “Електропостачання промислових підприємств і міст”. Два роки відслужив в армії у Забайкаллі. Після служби працював у “Львівських високовольтних мережах”. Переїхав у Луцьк, де влаштувався на “Волинське підприємство електричних мереж”. З 1981 – працював головним інженером міських електромереж. З 1989 року – директор Луцької міської філії ВАТ “Волиньобленерго”. П’ять років тому нагороджений орденом “За заслуги” третього ступеня.
– Володимире Даниловичу, розкажіть, як складалося Ваше життя на Волині.
– Я вже більше волинянин, ніж галичанин, адже живу в Луцьку з 1973 року. Спочатку, коли їхав на Львівщину і перетинав кордон Волині, казав: “Я вже вдома”. А зараз навпаки, тільки в’їжджаю на Волинь – я вже вдома. Тут сім’я, діти, робота, колеги, все моє життя. Коли розпочинали будувати шовковий ком-бінат, мені запропонували виконувати авторський нагляд, тобто контролювати, щоб монтажні роботи виконувалися згідно з проектом. Згодом працював начальником відділу капітального будівництва, будував Ковельську підстанцію електричних мереж. У 1981 році мене запросили на посаду головного інженера Луцького міського району електричних мереж. Відтоді працюю на цьому підприємстві, яке тепер називається Луцька міська філія ВАТ “Волиньобленерго”. У 1989 році мене призначили директором.
– Володимире Даниловичу, яка найбільша проблема для міста в енергопостачанні?
– На сьогоднішній день по зовнішньому енергопостачанню місто має великий запас потужності, яку забезпечують північна та південна підстанції. Серйозна проблема – електричні мережі у Завокзальному районі. Вони вже працюють на межі своїх можливостей. Район розвивається досить інтенсивно, потрібно будувати нові лінії, тому що відкриваються різноманітні підприємства, магазини, які споживають багато енергії. Гіпермаркет “Там-Там” збудував окрему лінію. Зараз проводимо реконструкцію першої підстанції в районі Центрального ринку, яка була відкрита ще у 50-ті роки. Встановлюємо там сучасне обладнання. Наші мережі в середньому зношені на 70 відсотків. В радянські часи держава виділяла кошти на магістральні мережі, зараз такого вже немає. Щороку певну суму виділяємо на інвестиційний розвиток.
– Яким чином Ваше підприємство бореться з крадіжками електроенергії?
– Це для міста досить серйозна проблема. Раніше, коли працювали всі підприємства Луцька і було велике споживання електроенергії, це було не так помітно. Зараз навіть в Інтернеті можна знайти рекомендації, як краще підключитися до електромережі, щоб не платити за спожиту енергію. У нас двісті працівників на двісті тисяч мешканців Луцька – сили нерівні. Крадіїв ловимо, через суд стягуємо з них штрафи – 5-6 тисяч гривень. З неплатниками боротися ще простіше: якщо це юридична особа – попередження, і через три дні відключаємо. Побутових споживачів мають попередити за місяць. Отож, ця проблема частково вирішується. Найбільші наші боржники – комунальні підприємства: “Луцькводоканал”, міські тепломережі, ЖКП. Гірша ситуація з жителями луцьких гуртожитків. У них велика заборгованість. Час від часу ми відключаємо гуртожитки від енергопостачання, вони протестують, виникають конфлікти. Але люди повинні зрозуміти – за спожиту електричну енергію потрібно платити. Безплатного нічого не буває. Також хочу запевнити лучан, що електроенергія у їхні домівки буде надходити безперебійно, хоча бувають надзвичайні ситуації, від яких ніхто не застрахований.
– Щоб бути успішним керівником, потрібен надійний тил. Розкажіть про свою сім’ю.
– Моя дружина, Світлана Василівна, – волинянка. Маємо дві доньки. Старша, Ліля, закінчила Луцький технічний університет, зараз навчається в Німеччині. Молодша, Ольга, після закінчення Львівського банківського інституту працює в “Західінкомбанку”.
– Більшість керівників люблять полювання, риболовлю. Розкажіть про свої захоплення.
– Видно, я нетиповий керівник, і мені ніколи не подобалося полювання. Люблю ігрові види спорту: теніс, волейбол.
Кость ГАРБАРЧУК,
м. Луцьк
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Редакція газети “Вісник і Ко” сердечно вітає Володимира Даниловича з ювілеєм. Зичимо міцного здоров’я, успіхів у роботі, поваги від друзів та колег, сімейного затишку.
| Comments: |
