Шевченка виготовили з… амаранту

Руслана ГРИЧ та Ольга ДЕНИСЮК біля «амарантового» Шевченка

Руслана ГРИЧ та Ольга ДЕНИСЮК біля «амарантового» Шевченка

Кажуть, якщо людина творча, то і зі звичайнісінької сухої гіллячки може зробити диво. У селі Волошки Ковельського району на Волині вчителька Руслана  Грич разом зі своїми вихованцями щоліта збирає насіння з різний трав й експериментує. “Парує” амарант з гречкою, кінський щавель з рисом, манку     з маком. А виходять з цього гарні картини.

Невеличкі Волошки, де мешкає півтисячі жителів, розкинулися серед полів і лісів. Вчителька історії й українознавства стверджує, що назва села походить від того, що в цих місцях жив пан Волох, котрий дуже добре ставився до людей. Інша версія – у селі мешкав вправний коваль. Але найвірогідніше, що назва пішла від тих полів навколо поселення, які потопали у волошках. “Нинішнього літа я якось пішла  на город. Глянула на хліба, а там – синьо-синьо від волошок. Сколихнув вітер колоски, а голубі квіточки, ніби хвиля в морі. Таки гарно наше село називається”, – переконує Руслана Володимирівна.
Вона веде в школі гурток “Умілі руки”, займається з дітьми і на туристично-краєзнавчому. Дуже любить подорожувати. Завжди радіє, коли її вихованці виборюють на якихось конкурсах призові місця. Наприклад, Інна Войтюк демонструвала свої вишивки на обласному конкурсі “Золоте зернятко”, а згодом представляла Волинь і на міжнародному. Там посіла перше місце.
– У нас навіть хлопці до творчості небайдужі: залюбки малюють, вишивають. Павло Баховець та Борис Рудін не проти, щоб разом з дівчатами вишити якусь серветку, – каже вчителька. – А якось я надумала робити картини із зерна. Дітей це дуже зацікавило. Вони зо два дні із зошита в клітинку вирізували хрестики і клеїли на полотно, потім шукали матеріал, з якого має бути картина. Шевченка скопіювали з вишивки. Але замість ниток наклеєні хрестики засипали зерном. Дуже гарний колір дає насіння амаранту (до речі, цю рослину ще освячують на Спаса). Воно аж виблискує. Сірий відтінок на портреті Шевченка, за який взялися учні, зробили з добре висушеного маку. Манка нагадує подрібнений бурштин. Гречка і пшоно мають свої відтінки. З цього насіння і виготовили портрет Шевченка.
Є й інші роботи. Скажімо, солдата-визволителя “намалювали” в основному насінням… кінського щавлю. Прикрасили сушеним листям берези та ясена.
– У роботах дуже важливо, який матеріал використовується. Наприклад, з маку можна зробити кілька відтінків. Дозріле і добре висушене насіння дає сірий колір, схожий на легенький димок. А от якщо висушити ще недозріле насіння з маку, воно буде коричнувате, схоже на бите скло. Так само і листя, якщо його сушити в різні місяці, у сонячну чи похмуру погоду також дає свій колір, – ділиться спостереженнями Руслана Володимирівна. – Взагалі я вважаю, що дітей потрібно привчати до прекрасного, щоб вони займалися якоюсь справою, щоб спостерігали за природою у чомусь маленькому, непримітному, але бачили у цьому красу.
Тому не дивно, що Павло та Олександр Абрамчуки, Юрій Кравчик, Руслан Лавренюк, Людмила Білинець та інші не тільки ходять з вчителькою на екскурсії, й пізнають ази  декоративно-прикладного мистецтва.
– Знання за плечима не носити. В майбутньому хлопцям і дівчатам все це згодиться, бо зараз модно прикрашати помешкання чимось цікавим, зробленим власноруч з натуральних матеріалів. Впевнена, що з цих дітей вийдуть гарні дизайнери, бо вони мають художній смак, – додала вчителька, яка свої вміння передає іншим.
Марія ДУБУК,
Волинська область

 

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>