Будучи на автовокзалі міста Дубна і чекаючи маршрутку, я несподівано став очевидцем справжньої сімейної драми. Річ у тім, що жінка із сином-підлітком зустрічала напередодні свят чоловіка. Той приїхав доволі захмелілим, без подарунків, але, вочевидь, із чималою сумою грошей. Отож, уздрівши грального апарата, почав заспокоювати рідних: «Так, зараз я зіграю на сотню… Бо відчуваю, що виграю не менше тисячі. Увесь виграш ваш… Що хочете, купляйте за нього...» Як не дивно, але ні дружина, ні син спочатку не стали перечити азартникові. До того часу, доки сотня повністю не вилетіла на вітер. Лише тоді жінка занепокоїлася. Втім, слова не допомогли. А чоловікові у свою чергу не допомогли благання ще трішечки почекати, бо, мовляв, «нутром» відчуває, що ось-ось три сімки стануть в один ряд – а це найбільший виграш. Буквально силоміць розлючена дружина відтягнула чоловіка від грального апарата.
Але проходить хвилин десять, бачу: пре чолов’яга назад до автовокзалу. «Вирвався від жінки, – подумалося мені, – і таки хоче довести своє…» Дійсно, не до автобуса попрямував, а знову ж до грального автомата. Він раз по раз розмінював купюри на монети, щось таки вигравав. Але цей виграш був абсолютно мізерним у порівнянні з витратами. «Кульмінація» настала після другої гральної години. За підрахунками, чолов’яга спустив десь до тисяч чотирьох, а може і п’яти тисяч монет. Це приблизно дві-дві з половиною тисячі гривень. Нехай дрібними виграшами він нашкріб гривень п’ятсот. Відніміть – і побачите різницю збитку.
Але це ще не все. Підходить до сусіднього віконечка якийсь миршавий чоловічок, зовнішнім виглядом скоріше схожий на бомжа. Починає грати – і буквально за другою монетою «зриває» джек-пота. Ось тоді й не витримали нерви у невдахи. Ні, він жодних претензій до щасливчика не висловлював. Просто вирішив, що в усьому винен «однорукий бандюган». Як тільки не гамселив його – і руками, і ногами… І плював на нього, і кидав камінцями. Ну геть ніби помішався. Довелося навіть викликати міліцію. Лише запримітивши правоохоронців, чолов’яга охолов. Надалі у ньому вочевидь щось таки совісне проснулося, бо перед «господинею» грального автомата почав вибачатися, стверджувати, що «погасить» навіть моральні збитки, однак як не вивертав кишень винуватець, у них навіть драного гроша не лишилося… Зате, як почали підсміювати гравця очевидці, буде йому що згадати…
Сергій НОВАК,
Рівненська область
Comments: |