У світі люди з такими здібностями стають відомими акробатами чи артистами, роблять стрімку кар’єру у шоу-бізнесі. Ім’я Андрія Отченаша поки невідоме широкому загалу. А гордитися хлопчик може не тільки своїм дивовижним прізвищем. Його організм має унікальну здатність – гіпермобільність (підвищену гнучкість) суглобів. Ну, просто „гумовий” хлопчик.
У світі люди з такими здібностями стають відомими акробатами чи артистами, роблять стрімку кар’єру у шоу-бізнесі. Ім’я Андрія Отченаша поки невідоме широкому загалу. А гордитися хлопчик може не тільки своїм дивовижним прізвищем. Його організм має унікальну здатність – гіпермобільність (підвищену гнучкість) суглобів. Ну, просто „гумовий” хлопчик.
У те, що лікоть чи коліно можна безболісно вивернути в протилежний бік, а потім так само легко повернути суглоб на місце, повірити практично неможливо. 11-річний мешканець Луцька Андрій Отченаш руйнує подібні стереотипи, демонструючи можливості власного тіла. Він не тільки швидко обертає у різні боки кінцівки, „заламує” доверху пальці, загортає навиворіт повіки, а й умудряється на усі 360 градусів „грати” плечима.
А помітив свою особливість хлопчик ще у дитячому садочку.
– Одного разу я крутився біля дзеркала і якось так руку вивернув, що аж сам злякався, – розповідає Андрій. – Показав мамі. Вона нічого мені на це не сказала, тобто не насварила. Тільки запитала, чи не болить. Аніскілечки! Потім, вже у школі, я почав помічати, що легко можу вигинати у різні боки пальці, робити інші речі, які не під силу моїм однокласникам.
Тільки педагогам через такі витівки „гумового” хлопчика не до жартів. Не раз телефонують Отченашам і молять не дозволяти синові показувати такі трюки у школі. Та хіба його втримаєш? Андрійко любить перетворювати перерви на справжні циркові шоу.
– Якось ми вдома проводили експеримент: мені зв’язали ззаду руки, і я мав перекинути їх через голову наперед. Впорався із таким завданням за кілька секунд, – гордо зізнається Андрій.
Хлопчик повторює цей трюк переді мною, потім швидко вмощується в позу „лотоса” і по черзі загинає „навиворіт” пальчики на ногах.
– Цього я ще нікому не показував, – ус-міхається. – Ви перші бачите мій новий прикольчик. Єдине, що не люблю робити, – закидати ноги за голову, хоч і це легко вдається. Боюся. Якось чув, що один хлопець просидів так цілих дві години, бо ноги „застрягли” за вухами, а визволити його було нікому.
Андрійко підводиться й продовжує мене вражати, демонструючи „крильця ангела”. Це щось дійсно неймовірне. Хлопчик напружується – й за мить на спині й справді з’являються… „крильця”. Гнучкість суглобів цієї дитини просто феноменальна.
– Я ніби гумовий чи пластиліновий, – каже Андрій і простягає мені руку. – Переконайтеся самі. Ось, візьміть, потягніть за палець. Тільки не бійтеся, гніть його до кінця (заспокоює – авт.). Я часто собі їх так „ламаю”.
Відчуваю, як ніжно підкоряються суглоби дитини будь-якому моєму рухові, м’яко вигинаються назад, потягуючи за собою в інший бік шкіру. Відпускаю – пальці за лічені секунди повертаються у звичне положення.
Мама не може пояснити такі незвичайні здібності сина. Хоча каже, що в дитинстві теж була гнучка, але „до такого не доходило”. І тато унікальною еластичністю похвалитися не може, і сестричка Рима такі трюки не показує („Вона у нас – „залізна голова”, – жартує братик, бо дівчинка любить буцатися головою). Особливість має тільки Андрій. Проте така гнучкість тіла – не просто забавка для школяра, вона стає йому у пригоді. Хлопчик танцює у відомому ансамблі „Волиняночка”, і його надзвичайній пластичності друзі по-доброму заздрять.
Звісно, медики не можуть ставити діагноз заочно (Андрій з приводу своєї особливості до лікарів не звертався). Проте, судячи з фото, запевняють, що така надзвичайна гіпермобільність – рідкість. Потрібно обстежитися в ортопеда, зробити певні аналізи. Очевидно, така неприродна для нас властивість організму для Андрія – фізіологічна норма.
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк
Фото автора
Comments: |