Чи зніме волинський губернатор пан Бондар шапку перед Ларисою Соколовською?
Луцьк уже впродовж бага-тьох років відзначався з-посеред інших міст тим, що проблем з подачею гарячої води та тепла його жителі фактично не відчували (не враховуючи тих, хто живе у старих будинках чи в таких, де є неполадки у тепломережах). Але цього року не приховувалося напруження щодо початку опалювального сезону – волинський губернатор неодноразово натякав, що у Луцьку можуть бути проблеми. Навіть одного разу заявив: він зніме шапку перед заступником міського голови Ларисою Соколовською, якщо в обласному центрі опалювальний сезон розпочнеться вчасно... Хоча відразу треба зауважити, що при тому бардаку, який ми спосте-рігаємо останніми місяцями на газовому ринку України, щось передбачити стосовно нинішнього опалювального сезону просто неможливо. Адже минулорічна газова «лихоманка», порівняно з нинішньою, – квіточки. Бо як нас не лякали «януковичі» страшною зимою, проте люди не мерзли і платили за опалення цілком доступні гроші. Жовто-синя команда, яка кричала звідусіль, що знає, як розмовляти з Росією, аби закачувати «в закрома родіни» дешевий газ, отримавши владу, просто-напросто обі...ся. Але біда в тому, що це позначиться на життєвому рівні звичайних українців, адже вартість тепла й гарячої води, за попередніми прогнозами, має бути досить високою. Такої ситуації, щоб користуватися газом, не знаючи достовірно його вартості, здається, ще не було. Та попри усі ці чудасії нашої влади у переговорах з Кремлем і «Газпромом» й визначенням ціни на газ вітчизняний та російський, опалювальний сезон у Луцьку розпочався, як і у попередні роки. Звичайно, не обійшлося без якихось проблем, та вони відразу ліквідовувалися. І, як виявилося, у нас не найгірша ситуація, порівняно з іншими містами. Навпаки, чи не найкраща. Про це й розмовляли саме з Ларисою СОКОЛОВСЬКОЮ, заступником луцького міського голови.
– Те, що опалювальний сезон ми розпочали першими в Україні, вже прекрасно. Треба відмітити те, що на сьогоднішній день Волинь має найвищий рівень розрахунків за спожитий газ: більше 90 відсотків. Розуміючи, що з газом будуть проблеми, у бюджеті для цих «непорозумінь» було передбачено 800 тисяч гривень з міських надходжень. У діючому тарифі ціна газу була закладена до 1 жовтня і становила 270 гривень за 1000 куб. м, але вже з 1 травня газ коштував понад 400 гривень, а з 1 липня – 680. Отож, на погашення різниці (між закладеною у тарифі і рельною ціною) ми вже використали 400 тисяч бюджетних коштів, ще 400 тримаємо на чорний день. Вартість газу для комунальних теплових підприємств зросла у три рази (реально десь на 73 відсотки). Ми зменшили до мінімуму усі витрати, хоча в тариф треба було закладати й кошти на відновлення тепломереж, які сьогодні, м’яко кажучи, у жалюгідному стані. У місцевому бюджеті коштів на ці цілі теж нема. Але, беручи до уваги заяви на урядовому рівні, боїмося за завтрашній день.
У жовтні оплата проводиться за тарифом, ціни у якому підняли у вересні. З 16 жовтня почався опалювальний сезон. Що чекає у листопаді – страх бере, бо знаємо, що суми будуть немалі. За попередніми підрахунками, за тепло і гарячу воду у двокімнатній квартирі при трьох членах сім’ї в середньому треба буде платити 250-300 гривень. Ми готуємо людей до цього і просимо тих, у кого низькі доходи, обов’язково звертатися по субсидії.
Враховуючи усі постанови уряду, які передбачають з 20 листопада розроблення диференційованих цін на газ для абонентів (населення), сподіваємося і на наступний крок урядовців: зниження ціни для комунальних тепломереж. Якщо зменшать вартість газу на інди-відуальне опалення, а залишать високі ціни для комунальників, то різниця буде велика, і люди опиняться у нерівних умовах. Неможливо усіх перевести на індивідуальне опалення. Для цього треба розробити відповідні гідравлічні розрахунки. Зараз середній тиск – для котелень, низький – для населення. Якщо додамо споживачів-індивідуальників, то відповідно мусимо додати й тепломережі, а це може призвести до їх розбалансування. Єдиний вихід, як розуміють газовики й тепловики, – створення міні-котелень на окремі чи групи будинків.
Цьогорічна відмінність опалювального сезону від минулого полягає в тому, що до цього часу не можуть визначитися, хто постачає газ для тепловиків. «Луцьктепло» дотепер купувало газ в дочірній компанії «Газ України» і виробляло тепло. Цього року досі стоїть питання: хто ж буде постачальником газу – РосУкрЕнерго, «Газтепло» чи ще хтось? Саме «Газтепло» проводило реконструкцію в Алчевську, і тепер, як виявилося, там чималі неприємності. Однозначно, що ліміти споживання газу потрібні. Безлімітне використання й посилання, що «завтра вирішиться питання з цінами й іншими проблемами», призведе до того, що тиск газу падатиме. Хоча ще раз наголошую: зважаючи на наші проплати, поки що нема ніяких підстав для ненадання нам газу. Якщо такі проплати будуть й надалі, то ми без тепла не залишимося.
Судячи з того, що зараз у наших квартирах тепло, і з розмови з Ларисою Миколаївною, пан Бондар таки мав би зняти перед нею шапку, навіть якщо це для неї абсолютно неважливо. А от щодо зимового періоду, то ситуація досить критична: чи зможуть лучани так само вчасно проплачувати неймовірні суми (у порівнянні з зарплатами) за послуги підприємству «Луцьктепло» – невідомо. Зрештою, влада обіцяла ввести диференційовані ціни, і ті, хто живе у шикарних особняках, повинні платити за газ за іншими тарифами. Але чи стануть обіцянки дійсністю, передбачити важко. Те, що переговори, які ведуть Янукович і Бойко з росіянами, «якою ціною купується ціна газу», надто засекречені, і не дивує. Бо про що може домовлятися пан Бойко з РосУкрЕнерго, якщо він є засновником цієї структури. Це як у пісні співається «…тихо сам з собою я веду беседу». Для нинішньої влади головне не нашкодити собі і, не доведи Господи, втратити бодай якийсь цент.
Буде дуже прикро, якщо український народ «проковтне» і це підвищення й не відстоїть ту, реальну ціну, яку маємо на наш вітчизняний газ. Майдан 2004 року довів, що разом ми – сила, і можемо впливати на кулуарні домовленості...
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
| Comments: |
