Малює картину на 150 квадратних метрах!
В українському суспільстві склався стійкий стереотип сприйняття сучасного мистецтва як малозрозумілого, несправжнього, а тому ворожого напрямку світової культури. І справді, чимало стратегій elephant-art, що розраховані на епатаж і провокацію, викликають у багатьох різке неприйняття, аж до повного заперечення сучасного мистецтва. Однак, як і будь-який прояв екстремізму, ця позиція апріорі неповноцінна. Найкращим доказом цього можуть слугувати роботи молодого івано-франківського художника Романа Бончука – нового обличчя мистецького Прикарпаття. Увібравши в себе найкращі традиції образотворчого мистецтва, художник пише картини енергетично сильні, дивує сміливими експериментами зі світлом і образами. І тому начебто відчуваєш пульс альтернативного, авангардного мистецтва.
Нещодавно мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус придбав у Романа Бончука його картину „Голод 33-го”. Відтак полотно розташували в одному з музеїв міста. Картина має чималі розміри – 3,40 на 2,80 м, однак не відокремлюється від експозиційного стилю, а навпаки – якісно його доповнює. Наукові співробітники Музею визвольних змагань планують створення нової експозиції – про баталії, що відбувалися колись на Прикарпатті. Одну з картин для цієї експозиції буде писати і Роман Бончук.
„Глянувши на „Голод 33-го”, непросто збагнути усю глибину твору, позаяк він повен символів та історичних постатей, про які люди вже забули”, – стверджує автор.
У центрі полотна зображена муха, на крилах котрої є личинки зла. Вона сидить на своєрідній зірці – символі тоталітарної влади. За словами Романа, кожен штрих у картині вже традиційно, як і в попередніх роботах, точно сходиться з оригіналом. Навіть петлички на сталінських сатрапах з НКВС зображені з дотриманням усіх історичних подробиць. Митець відзначив цілий ряд символічних епізодів – це і вбивство дітей, і канібалізм, до якого вдавалися опухлі з голоду люди, і багато інших жахливих моментів, які переносять сучасника у ті голодні й холодні 30-ті роки минулого сторіччя. Також на картині зображено ряд ідолів і міфологічних створінь, кожен з яких уособлює щось своє.
Щоб збагнути, як формувалась творча особистість молодого художника, дозволимо собі деяку ретроспекцію. У мистецтві Роман Бончук – з раннього дитинства: захопився малюванням у п’ятирічному віці. Пізніше пройшов весь курс мистецької школи – закінчив художні студію і школу, навчався у Національному університеті „Львівська політехніка”. Нині має ще й диплом дизайнера Івано-Франківського інституту культури та мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Невгамовна жага до життя, прагнення спізнати його з усіх боків примушували змінювати місця навчання, праці, кидали з одного міста в інше. Так, у 18 років уже представив прикарпатцям першу персональну виставку під дивною назвою „49 кімнат особняка”. За цей твір отримав грант – 15 тисяч доларів США. Гроші використав для дворічного навчання у США – в Гарвардському університеті слухав лекції на історично-літературному факультеті. Дві інші виставки – „Венеція” і „Місце знаходження – Земля” – так само мали неабиякий успіх і схвальні відгуки поціновувачів нового напрямку в мистецтві еlephant-art. Взагалі, тема, мотив, об’єкт зображення для художника Романа Бончука – лише за-чіпка. Головне – енергетика живописного мазка, що несе згустки емоцій. Часом живопис Бончука настільки щільний, насичений, рельєфно-пастозний, що напрошуються паралелі з рембрандтовським драматизмом.
Людина сучасного світу живе в перенасиченому інформаційному полі. Привернути увагу глядача серед розмаїття „художньої продукції” зможе хіба щось значне, небуденне. Либонь, тому Роман Бончук нещодавно розпочав працю над найбільшою в Україні картиною – 30 метрів завдовжки і п’ять – завширшки. Спеціальний розбірний каркас із суцільним полотном Роман встановив біля однієї зі стін великого ангара в смт Богородчани: саме тут зміг знайти спільну мову про тимчасову майстерню, бо за посесію йому наразі платити нічим.
Ідея створення такої величезної картини виникла у молодого митця вже давно. Одразу ж після закінчення панно про голодомор Роман поринув в українську історію, що відтак спонукало втілити її в життя у вигляді картини-екскурсії. Такий велетенський розмір майбутнього полотна дасть йому можливість втілити задумане і змалювати всю історію нашої держави. Що саме буде відбито на картині? Художник умовно розділив минуле на 21 сюжет, тому картина – свого роду фільм-серіал, котрий на мить застиг. Усе буде починатися з прадавніх часів (скіфські племена, язичницькі обряди), а закінчуватиметься теперішнім періодом і визначними постатями України доби незалежності. За підрахунками митця, вже назбиралося щось із трьох тисяч історичних постатей, для відтворення котрих він створив картотеку (учені, медики, воєначальники, гетьмани, князі, композитори, архітектори тощо). Немало буде нинішніх літераторів, піснярів і навіть політиків. Також на полотні зобразить величні архітектурні пам’ятки України.
Завершити роботу митець планує за рік, працюючи щоденно по кілька годин. Скільки це коштуватиме, він ще не знає. Мовляв, треба написати хоча б третину замисленого, аби визначити затрати. Але без спонсорів, певен митець, не обійдеться. В успіхові своєї картини Роман Бончук не сумнівається. Якщо комусь забагнеться її придбати, продасть за умови, що витвір зостанеться в Івано-Франківську. До речі, прикарпатський художник має шанс потрапити до Книги рекордів Гіннесса. Наразі – української.
„Глянувши на „Голод 33-го”, непросто збагнути усю глибину твору, позаяк він повен символів та історичних постатей, про які люди вже забули”, – стверджує автор.
У центрі полотна зображена муха, на крилах котрої є личинки зла. Вона сидить на своєрідній зірці – символі тоталітарної влади. За словами Романа, кожен штрих у картині вже традиційно, як і в попередніх роботах, точно сходиться з оригіналом. Навіть петлички на сталінських сатрапах з НКВС зображені з дотриманням усіх історичних подробиць. Митець відзначив цілий ряд символічних епізодів – це і вбивство дітей, і канібалізм, до якого вдавалися опухлі з голоду люди, і багато інших жахливих моментів, які переносять сучасника у ті голодні й холодні 30-ті роки минулого сторіччя. Також на картині зображено ряд ідолів і міфологічних створінь, кожен з яких уособлює щось своє.
Щоб збагнути, як формувалась творча особистість молодого художника, дозволимо собі деяку ретроспекцію. У мистецтві Роман Бончук – з раннього дитинства: захопився малюванням у п’ятирічному віці. Пізніше пройшов весь курс мистецької школи – закінчив художні студію і школу, навчався у Національному університеті „Львівська політехніка”. Нині має ще й диплом дизайнера Івано-Франківського інституту культури та мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Невгамовна жага до життя, прагнення спізнати його з усіх боків примушували змінювати місця навчання, праці, кидали з одного міста в інше. Так, у 18 років уже представив прикарпатцям першу персональну виставку під дивною назвою „49 кімнат особняка”. За цей твір отримав грант – 15 тисяч доларів США. Гроші використав для дворічного навчання у США – в Гарвардському університеті слухав лекції на історично-літературному факультеті. Дві інші виставки – „Венеція” і „Місце знаходження – Земля” – так само мали неабиякий успіх і схвальні відгуки поціновувачів нового напрямку в мистецтві еlephant-art. Взагалі, тема, мотив, об’єкт зображення для художника Романа Бончука – лише за-чіпка. Головне – енергетика живописного мазка, що несе згустки емоцій. Часом живопис Бончука настільки щільний, насичений, рельєфно-пастозний, що напрошуються паралелі з рембрандтовським драматизмом.
Людина сучасного світу живе в перенасиченому інформаційному полі. Привернути увагу глядача серед розмаїття „художньої продукції” зможе хіба щось значне, небуденне. Либонь, тому Роман Бончук нещодавно розпочав працю над найбільшою в Україні картиною – 30 метрів завдовжки і п’ять – завширшки. Спеціальний розбірний каркас із суцільним полотном Роман встановив біля однієї зі стін великого ангара в смт Богородчани: саме тут зміг знайти спільну мову про тимчасову майстерню, бо за посесію йому наразі платити нічим.
Ідея створення такої величезної картини виникла у молодого митця вже давно. Одразу ж після закінчення панно про голодомор Роман поринув в українську історію, що відтак спонукало втілити її в життя у вигляді картини-екскурсії. Такий велетенський розмір майбутнього полотна дасть йому можливість втілити задумане і змалювати всю історію нашої держави. Що саме буде відбито на картині? Художник умовно розділив минуле на 21 сюжет, тому картина – свого роду фільм-серіал, котрий на мить застиг. Усе буде починатися з прадавніх часів (скіфські племена, язичницькі обряди), а закінчуватиметься теперішнім періодом і визначними постатями України доби незалежності. За підрахунками митця, вже назбиралося щось із трьох тисяч історичних постатей, для відтворення котрих він створив картотеку (учені, медики, воєначальники, гетьмани, князі, композитори, архітектори тощо). Немало буде нинішніх літераторів, піснярів і навіть політиків. Також на полотні зобразить величні архітектурні пам’ятки України.
Завершити роботу митець планує за рік, працюючи щоденно по кілька годин. Скільки це коштуватиме, він ще не знає. Мовляв, треба написати хоча б третину замисленого, аби визначити затрати. Але без спонсорів, певен митець, не обійдеться. В успіхові своєї картини Роман Бончук не сумнівається. Якщо комусь забагнеться її придбати, продасть за умови, що витвір зостанеться в Івано-Франківську. До речі, прикарпатський художник має шанс потрапити до Книги рекордів Гіннесса. Наразі – української.
Іван ДМИТРІВ,
м. Івано-Франківськ
м. Івано-Франківськ
| Comments: |
