У Рівненській сільській раді Любомльського району, що на Волині, це питання ви-рішили легко, створивши комунальне господарство “Рівне”. Чого тільки не вміють робити його працівники: прибирати сміття, косити, орати, обрізувати дерева, навіть копати могили (якщо потрібно).
– Ми хіба що не вміємо на весіллях грати, – посміхається директор комунальників Павло Євгенович Тимощук.
– А як розподілені обов’язки у працівників комунгоспу?
– У господарстві працює до десяти людей. Щоденно нас можна застати у сільській раді. Поскільки комунгосп працює вже кілька років, то люди усіх трьох сіл знають, що замовити якусь роботу можна саме тут. Наприклад, у нас працює троє працівників, які прибирають дорогу митниці, яка знаходиться на території сільської ради. Порядок і в усіх селах, поблизу яких обладнані сміттєзвалища. До речі, стихійних немає, ми за цим стежимо. Сміття вивозимо трактором, навіть у Рівному є контейнери для сміття, дехто з людей відходи на смітник возить кіньми.
У комунгоспі працюють чотири працівники екології, які збирають по дві гривні за забруднення території. Це рішення прийняла сесія сільської ради. Звісно, це – невеликі гроші.
– Однак, це також поповнення бюджету, – сказав секретар сільської ради Євген Корнилович Кондратюк. – За день можуть зібрати до 300 гривень.
У розпорядженні місцевих комунальників є трактор з усім необхідним реманентом. Потрібно сміття вивозити – чіпляють причеп, потрібно комусь ділянку сіна скосити – вмить прилаштовують косарку. Серед іншого обладнання – культиватор, циркулярка, пилка-“дружба”.
Роботи у цю літню спекотну пору робітникам не бракує. Їдь на будь-який город – і коси сіно. Мине ще трохи часу – і почнуться жнива. Крім того, по сільській раді проживає 32 одинокі людини. І всі тримають городи. По допомогу всі звертаються до комунальників. Хоча їм тепер створюють конкуренцію і приватні господарі, котрі мають коні, розжилися на трактори і комбайни.
– Але ми прагнемо знизити ціни на свої послуги. Скажімо, інвалідам оремо сотку городу за півціни (всього за півтори гривні),– додає Павло Євгенович.
– А чи буває, що сидите без роботи?
– Ніколи. Інколи роботу доводиться шукати самим, бо ми ж організація госпрозрахункова. І на солярку заробити треба.
– А які ж замовлення взимку?
– Дрова рубати. Оскільки у наших селах опалюють хати грубками, то і роботи працівникам комунгоспу вистачає. Причеп дров робітники ріжуть циркуляркою. І коштує ця послуга 60 гривень.
– А хати самотнім не білите?
– Це вже соціальних працівників робота, адже вони доглядають за одинокими людьми. Хоча для нас вистачає інших клопотів. Можемо навіть зробити труни. Притому, всього за 60 гривень, хоча якщо купляти у райцентрі, то заплатиш значно дорожче. Доводилось навіть могили копати.
Вдалися працівники комунгоспу і до досить індивідуальної послуги. Приходить господиня до сільської ради і каже: “Корито для свині геть зносилося, протікає…” А хтось і скажи: “Без проблем, зробимо…” І за якийсь час цей необхідний посуд для хрюші хлопці виготовили. В селі почали одне одному переказувати, і за послугу з виготовлення корит встановилася ціна – десять гривень. Люди з цим погодилися. В когось повалилася огорожа, комунальна служба миттю полагодить. Заріс садок – без проблем “прополють”.
– Маємо “Дружбу” ,тому ріжемо трухляві дерева, проріджуємо гілляки. Ціни встановлюємо самі, враховуючи затрати, – додає керівник.
Про те, що місцева влада дбає, щоб на її території був порядок, людям жилося зручно, свідчать такі факти: тільки за рахунок сільської ради збудували дорогу, виділили гроші для будівництва нової школи. Нині у планах – перекриття старих приміщень школи, будинку культури, дитсадка, будівництво дороги та ринку в селі Старовойтове. Не кожна сільська рада може це собі дозволити. А у Рівному це можливе, бо місцевий бюджет складає 650 тисяч гривень. Тому й не дивно, що рівненські сільські дороги значно відрязняються навіть від деяких райцентрівських, і гір сміття на узбіччях чи в лісі тут не побачиш. Служба працює…
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО