Дем’янко вчиться їсти заново
У березні „Вісник і Ко” писав про драматичний випадок з маленьким тернополянином Дем’янком Шараком, який постраждав від хімічного опіку. Нагадаємо: у 2004 році дворічний хлопчик проковтнув гранули “Крота” – засобу для чищення водопровідних труб. 40-процентний луг, що складає його основу, пропалив малюкові ротову порожнину, гортань, стравохід і шлунок. У ході кількох операцій медикам довелося видалити дитині стравохід і дві третини шлунка. У наступні два роки Дем’янко міг їсти тільки через гастростому – виведену з живота трубочку, а дихати за допомогою спеціального надрізу в ділянці шиї – трахіостоми. У київській дитячій лікарні ОХМАТДИТ лікуючий лікар Дем’яна Олександр Дубровін, виконавши кілька допоміжних операцій з видалення рубців у ротовій порожнині хлопчика, порадив старшим Шаракам наступні операції з пластики стравоходу і гортані зробити у московській клініці Філатова – у Києві такі не практикують. У другій декаді березня мама Дем’янка Олена та його бабуся Галина поїхали з дитиною до Білокам’яної...
– Через три місяці повезу сина на операцію у ротовій порожнині, а через рік йому робитимуть пластику гортаноглотки. До того часу Дем’янко ще ходитиме з трахіостомою. Та головне, що дитина тепер може їсти без трубочки. Тепер син по-новому вчиться це робити, бо відвик за два роки від самостійного вживання їжі... – повідомила Олена Шарак.
Московська операція тривала дві години. Дем’ян стійко витримав хірургічну „екзекуцію”, та дуже важко відходив від наркозу. Кволий він і зараз: рідні тримають хлопчика на вимушеній дієті, щоб не „зірвати” шлунок і не зрушити свіжі шви.
Тернополяни у захопленні від золотих рук професора Разумовського. Обстеживши Дем’яна, він оцінив його випадок як складний, але не безнадійний. Москвич згадав про іншого маленького пацієнта, який потрапив до нього після трьох невдалих операцій, зроблених у Німеччині. От йому справді важко було вже чимось допомогти, сказав професор. Маючи безліч таких, як Дем’янко, пацієнтів з усього колишнього Союзу, різниці між „своїми” і „чужими” Разумовський не робить, у спілкуванні – простий і людяний. Потрапити до медичного світила можна, лише вистоявши у довгій черзі. Усіх батьків у ній єднає спільне лихо – необережне вживання дітьми „хімії”. Через масовану телерекламу побутових виробів малих страждальців останніми роками істотно побільшало, стверджує професор. Малюки після дорослих „мультиків” тягнуть згодом до рота все, що під руки потрапить, – баночки, пляшечки, коробочки...
З трьох тижнів, проведених у російській столиці, сім’я тернополян провела у клініці Філатова лише сім днів. Решту часу Шараки мешкали у житлі, яке їм надав московський благодійний фонд „Щасливий світ”. У результаті родина суттєво зекономила: якби довелося жити у клініці, де день перебування коштує три тисячі рублів (сто доларів), вийшла б чимала сума.
– Москвичі роблять чудеса, тому ми не вважаємо, що заплатили надто дорого, – каже Олена Шарак. – Палати там комфортні, з телевізором, холодильником, дуже старанний і культурний персонал... Син дуже втішився, коли побачив київського лікаря. Олександр Дубровін спеціально приїхав до Москви на операцію у виконанні професора Разумовського. У клініці мали намір узяти з Дубровіна гроші – у них там все покладено на комерційну основу, але потім професор дозволив київському колезі спостерігати за операцією безкоштовно.
Олена Шарак та її мати пані Галина безмежно вдячні московським медикам за класну роботу. І хоча на Дем’янка чекає ще не одна операція, все найгірше, будемо сподіватися, для цієї дитини вже позаду.
м. Тернопіль
| Comments: |
