Якось в суботу я поїхала до своєї сестри в село Дарівку Ковельського району. Вона плаче: пасла корів з чоловіком і одна з них почала товкти її рогами. Якби не собака, то і задушила б. Повезли її в лікарню, вся була синя, побита, але, на щастя, без переломів. Дихати досі не може, все болить, коле в грудях. Я запитала, чого сестра не заявила дільничному, хай би хоч за уколи і таблетки хазяї тої корови заплатили. А сестра відповіла, що не буде так робити, бо це корова голови сільської ради, яка не тільки її, а вже четвертого пастуха “душить”. Ще й хазяйка корови відразу насварила, чого вона всім сказала, що то її корова, а не придумала щось інше.
Ото хочу сказати, що такі корови не повинні ходити в чергу, хай хазяї тримають їх на мотузці. Бо черги пасуть і діти, і старі люди.
Любов ДЕНИСЮК,
с. Сераховичі Старовижівського району
Волинської області
Comments: |