До слова, ця мадам мала неабиякий хист досягати легковажних взаємин з людьми – знайомими і ні, родичами і чужими, освіченими і малограмотними. Здавалося б, банківська установа повинна була тішитися з того, наскільки її працівниця ретельна у приверненні нових клієнтів. Якби ж то знати, що насправді спритниця обдурила як банк, так і багатьох його вкладників.
Скільки потерпілих від оборудок аферистки – нині визначають спільно відділення банку і правоохоронці. На сьогодні, стверджує начальник ВДСБЕЗ Галицького райвідділу міліції Володимир Соколюк, виявлені маніпуляції з грошима, за якими зазнали втрат майже 60 галичан. Більше того, горе-банкірша позичала й забувала віддавати гроші у знайомих, сусідів, колег. За найскромнішими підрахунками, банківська працівниця спричинила людям збитків на загальну суму понад 800 тисяч гривень.
Яким же чином шахрайці вдалося дурити вкладників і вводити в оману державну фінансову установу? Досудовим слідством, як повідомив прокурор Галицького району Микола Андріуца, вже з’ясовано, що аферистка облюбувала дві схеми привласнення коштів. За однією з них вона фальшувала депозитні угоди між вкладником і банком. Виглядало це приблизно так. У банківському документі без відома вкладника і з підробленням його підпису робилася позначка про те, що він начебто зняв зі свого депозитного рахунка певну суму. Насправді клієнт і гадки не мав про цю операцію, а та певна сума готівкою осідала в кишені несумлінної пані. Приміром, один галичанин попросив працівницю банку зняти з рахунка, на котрому було 12 тисяч гривень, половину суми і скерувати її на рахунок його доньки. Та зробила всі необхідні відмітки, і вийшло, що на двох рахунках розміщено начебто по 6 тисяч, проте то були віртуальні гроші. Готівкових же 12 тисяч гривень поповнили дохід шахрайки. За подібних обставин 25 тисяч гривень зникло з рахунка ще одного мешканця Галича...
Інший спосіб обдурювання людей зводився до того, що гроші вкладників взагалі не потрапляли на їхні депозитні рахунки. Таке було можливим неодноразово, коли, власне, клієнти виявляли довірливість, передаючи свої заощадження не в офісі банку, як обумовлено вимогами чинного законодавства. Тим паче, що в банку гроші від вкладника й документи на них повинні потрапити до рук багатьох працівників – контролера, економіста, касира, операціоніста. Наша ж банкірша була, як мовиться, і швець, і жнець, і на дуду грець: брала готівку, записувала людям в ощадну книжку суму, звісно ж, у банківських переліках операцію не відображувала. Відтак, вела, так би мовити, подвійну бухгалтерію: видавала відсоткові ставки, іноді підвищені, аби клієнт не забагнув часом знімати з депозитного рахунку власні заощадження. Та скільки б клубку не витись...
Торік у грудні за відсутності підприємливої пані на робочому місці, одному з клієнтів банку нагально треба було зняти з рахунка гроші. Яким же було його здивування, коли на рахунку були одні „зеро”, себто нулі. Подібне спіткало ще багатьох вкладників банку. Щоправда, клієнтам він уже відшкодував близько 200 тисяч гривень. І робота щодо повернення потерпілим їхніх заощаджень продовжується. Як, власне, і слідство...
Іван ДМИТРІВ,
Івано-Франківська область