Чи зустрічатися з батьком-алкоголіком?
Я з чоловіком розлучилася – він пив, життя було нестерпним. Поки були разом, дитиною не цікавився зовсім, «поклонявся» лише горілці. І коли його прийняла така сама пиячка, він затурбувався – хоче спілкування, щоб син приходив до нього в гості. Я й не проти, але бачити їхні п’яні морди? Тим паче син від них приходить пригнічений, замкнутий. Як мені повестися, що робити?
Тетяна (м. Рожище)
Тетяна (м. Рожище)
Психолог Надія Юргіна у своїх статтях в інтернет-газеті радить:
Є випадки, коли колишня дружина не проти спілкування дитини з батьком, але нерідко батько зовсім байдуже ставиться до покинутої дитини. Якщо ви хочете змінити установку колишнього, почніть із себе. Не опускайтеся до істерик, шантажу. Старайтеся ненав’язливо, тепло і по-дружньому залучати його до вирішення проблем дитини – але не як ворога, а як союзника. Не бійтеся звертатися до колишнього чоловіка по допомогу, яка стосується дитини. Бо нерідко обидві сторони знаходяться в тупику: батько, відчуваючи себе непотрібним, намагається не нав’язуватися, а мати з гордості не звертається до нього.
Але бувають ситуації (як у цьому листі – ред.), коли ви вважаєте недопустимим спілкування дитини з батьком і його сім’єю. На жаль, алкоголізм і наркоманія з роками не проходять, а все міцніють, і гостювати дитині в такій сім’ї може бути небезпечно. Тому треба звести спілкування до телефонних розмов чи листування. У випадку, коли ви бачите, що зустрічі приносять дитині розчарування і гіркоту, стосунки треба перервати. Але необхідно змалювати позитивний образ батька до його падіння, пояснивши, що хвороба змінила його. Дуже важливо, щоб у дитини сформувалася хоч краплина поваги до батька – це ляже в основу самоповаги. Тоді син чи дочка не матимуть підсвідомого принизливого клейма «дитини алкоголіка чи наркомана», не будуть відчувати до батька ненависть і відразу, частину яких переносять на себе.
Є випадки, коли колишня дружина не проти спілкування дитини з батьком, але нерідко батько зовсім байдуже ставиться до покинутої дитини. Якщо ви хочете змінити установку колишнього, почніть із себе. Не опускайтеся до істерик, шантажу. Старайтеся ненав’язливо, тепло і по-дружньому залучати його до вирішення проблем дитини – але не як ворога, а як союзника. Не бійтеся звертатися до колишнього чоловіка по допомогу, яка стосується дитини. Бо нерідко обидві сторони знаходяться в тупику: батько, відчуваючи себе непотрібним, намагається не нав’язуватися, а мати з гордості не звертається до нього.
Але бувають ситуації (як у цьому листі – ред.), коли ви вважаєте недопустимим спілкування дитини з батьком і його сім’єю. На жаль, алкоголізм і наркоманія з роками не проходять, а все міцніють, і гостювати дитині в такій сім’ї може бути небезпечно. Тому треба звести спілкування до телефонних розмов чи листування. У випадку, коли ви бачите, що зустрічі приносять дитині розчарування і гіркоту, стосунки треба перервати. Але необхідно змалювати позитивний образ батька до його падіння, пояснивши, що хвороба змінила його. Дуже важливо, щоб у дитини сформувалася хоч краплина поваги до батька – це ляже в основу самоповаги. Тоді син чи дочка не матимуть підсвідомого принизливого клейма «дитини алкоголіка чи наркомана», не будуть відчувати до батька ненависть і відразу, частину яких переносять на себе.
| Comments: |
