Сергій «безсмертний»
Того серпневого дня 48-річний Сергій Ловцев з Волгограда працював на своїй дачі. Вже збирався додому, але тут його погляд зупинився на старій груші. Він уже давно збирався спиляти всохлу гілку. Вирішив не відкладати цю справу – і взяв “болгарку”. Однак гілка виявилася товстою і ніяк не піддавалася.
– Мені вже зовсім трохи залишалося, гілка ось-ось мала надломитися, – згадує Сергій. – Але в цю мить ручка пили вискочила з руки, зубчастий диск на великій швидкості пройшовся спочатку по лівій руці, а потім і по грудях. Пила відлетіла вбік, а мене відкинуло на бочку, що стояла позаду. Від шоку Сергій навіть не відчув болю. Але, побачивши розпанахані груди і руку, з якої стирчали м’язи, зрозумів, що треба мерщій себе рятувати. Потягнувся до мобільника, який висів на шиї. Однак шнур розірвався, і апарат впав у траву.
Якимось чудом Сергій відшукав на землі закривавлений мобільник і набрав номер. Але не “швидкої”, а 17-річного сина Максима, який миттю вибіг у двір, добре не усвідомлюючи, що треба робити. На щастя, біля будинку в той момент стояла швидка допомога. Бригада вже збиралась від’їжджати, коли підбіг Максим і став схвильовано пояснювати, що сталося. Лікар одразу все зрозумів, і вони поїхали на дачу.
Сергій, притримуючи внутрішні органи неушкодженою рукою, потихеньку пішов до сусідів. Ті як побачили його, самі ледь не знепритомніли. Однак надали першу допомогу: перев’язали марлею і зверху замотали поліетиленовим кульком. Незабаром під’їхала “швидка”. Сергію зробили укол і повезли в лікарню. У відділення торакальної хірургії постраждалого привезли через годину після трагедії. Досвідчений лікар-хірург, що першим оглядав Сергія, був шокований, побачивши майже нівпіл розрізану людину: груди розсічені, видно, як серце стукає, а всі органи – як на долоні.
Хворий задихався, він втратив більше двох літрів крові. Пила відсікла майже половину легенів, розрізала, наче лезом, грудну кістку і м’язи лівого передпліччя. Сергія негайно почали готувати до операції. Потім майже три години зшивали пошкоджені органи, одночасно відкачуючи з грудної порожнини кров. Головний лікар так прокоментував ситуацію:
– Тридцять років працюю, але щоб з такою раною так легко відбутися?! Сергій тепер до кінця життя повинен в церкву ходити, свічки ставити.
Дивно, але отримавший смертельну травму, Сергій всього два тижні пролежав у лікарні. Весь цей час переживав, що станеться з дачею, адже там ще стільки треба зробити.