На розкопках кургану VII-VI століть до н.е. біля села Швайківці Чортківського району група львівських і тернопільських студентів-істориків на чолі з науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Миколою Бандрівським віднайшла унікальну річ – бронзовий казан так званого „скіфського” типу. Це дуже добре збережений казан кінця VII століття до н.е. Подібну на території Західної України виявили на початку XX століття у селі Іване-Пустому Борщівського повіту Тернопільщини. Зараз вона зберігається у Краківському археологічному музеї.
Не менше значення для науки мають й інші знахідки археологів. Зокрема залізна бойова сокира із залишками дерев’яного руків’я, що лежала на купці вугілля. Раніше три такі розкопали на Буковині, дві – ще перед Другою світовою війною на Тернопільщині. У кургані також знайдено понад 800 залізних пластин-лусочок, які складали основу захисного військового обладунку.
Зразком неабиякого архітектурного мистецтва є й сам курган, відкритий у січні цього року тернопільським науковцем Василем Ільчишиним. Колись насип був заввишки 4,5 метра, 40 метрів у діаметрі, але з часом трохи розповзся. Ці поховання мали дерев’яно-стовпову конструкцію з великими кам’яними прибудовами і перекриттями. Споруджувало їх тогочасне сколотське населення для військової аристократії. У своїх працях Геродот згадує про так званий „рід Агатирса” – привілейовану касту, яка мала свою окремішню генеалогію. У кургані біля Швайківців, мабуть, і похований її представник. Хоча останків його поки не знайшли, пан Бандрівський припускає, що то був можновладець, представник військової або родової аристократії. Ховали цих воїнів з відповідними почестями, не шкодуючи сил і часу на транспортування важких кам’яних брил для склепу. Комплекс будувався не один рік, тож зводити його починали, вочевидь, ще за життя аристократа, враховували при цьому розташування небесних світил...
Євгенія ЛІЩУК,
Тернопільська область
Comments: |