Наскільки гіркою буває заробітчанська доля, ще раз переконав випадок із доволі працелюбним мешканцем Млинівського району, котрий поїхав до Москви, аби там, на “шабашці”, заробити своїй сім’ї на прожиток. Працював чоловік добросовісно, не шкодуючи сил. Втім, коли справа дійшла до розрахунку, господар віддав лише частину заробітку. А з рештою (нібито 15 тисяч) пообіцяв зачекати.
Коли ж настав отой другий обіцяний строк, млинівчанин знову подався до Росії. А там, як на біду, йому стало зле. Чоловік знепритомнів. Причому, якраз біля телефонного апарата. За однією з версій, заробітчанин телефонував до господаря, а той відповів йому відмовою. У лікарні йому встановили діагноз – інсульт.
З України на виклик прибула дружина заробітчанина. Однак ні її приїзд, ні зусилля лікарів вже не змогли зарадити біді – українець у лікарні помер. А перед цим, хапаючись за останню надію, згорьована жінка теж зателефонувала до москвича, у якого працював її чоловік. З болем у серці розповіла, що той лежить непритомний, йому потрібні кошти на лікування, і вона благає, аби борг повернули. Московський забудовник цього разу відповів згодою, призначивши місце для зустрічі на вокзалі. Однак скільки не чекала українка боржника, так і не дочекалася. Його мобілка також не відповідала. Стало зрозуміло: боргу вона не отримає.
Зрештою, подібна ситуація не така уже й рідкість. А найжахливіше у ній те, що через своє безправ’я українці, які за кордоном важкою працею заробляють собі на хліб насущний, втрачають здоров’я і навіть життя. При цьому ніде (ні в одній, ні в іншій країні) не тільки захисту, але й правди не знаходять.
Сергій Новак,
Рівненська область
Comments: |