Олена Василівна Дукач із села Любахи Володимирецького району 43 роки працювала ланковою в колгоспі. Тоді на Поліссі льон вирощували, тристу возили в Антонівку на льонозавод.
– Важко було, але у той час всі так працювали, – згадує Олена Василівна. – Інакше не можна було. План виконували постійно. Ще й премії отримували. І їздила, як у нас кажуть, “на сезон”, щоб якусь копійку заробити. А тепер ніхто не працює, і живуть якось люди.
В Олени Василівни одне велике захоплення.
– Вишиваю змалечку, скільки себе пам’ятаю, – розповідає жінка. – Мене мама вчила, тепер я вчу своїх онучок. І невістка моя вишиває.
Бабуся Олена дуже пишається своєю онучкою Вітою, яка навчається у Володимирецькому колегіумі. Дівчина своєю майстерністю перевершила її, і вже вишиває ікону. У хаті Олени Дукач ціла виставка вишитих робіт: весільні рушники, подушки.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Comments: |