Пробачте, що пишу вам, але хочу дещо розказати про своє життя. Я вже стара жінка, маю дванадцять онуків. Їм завжди кажу, а особливо дівчаткам: не одружуйся, якщо не любиш. Щоб не повторили моїх помилок. У нашому селі був порядний вчитель, він і познайомив мене зі своїм братом Петром, який служив в армії. Я його дуже полюбила. І досі бережу його фото, яке він надіслав мені ще в березні 1956 року. Петро з братом постійно приходив до мене, але по телефону виникло непорозуміння, і він поклав трубку. Я шукала Петю, але коли його брат виїхав з нашого села, зв’язок обірвався. Довго чекала коханого, а потім дізналася: він сказав своєму брату, що я його не захотіла. Пробач, Петю, що так сталося, але я й досі тебе кохаю, бажаю тобі щастя в сім’ї, не так, як у мене...
Надія Б.,
м. Кременець
Comments: |