25 років поспіль на Рівненщині передається Шевченківська естафета – від району до району. Передається саме тими теренами, якими проходив Тарас Шевченко 1846 року під час археографічної комісії, здійснюючи як художник замальовки культурно-історичних пам’яток.
Про рівненські терени Тарас Шевченко згадує у своїх творах «Варнак» та «Прогулянка із задоволенням і не без моралі». Зокрема, у «Варнаку» розповідається, як головний персонаж повісті мандрує з Кременця до Новоград-Волинська: «Из Кременца пошёл я через село Вербы в Дубно, а из Дубно на Острог, Корец и на Новгород-Волынский». І хоч повість «Варнак» не належить до автобіографічних і варнака не можна ототожнювати з автором, немає підстав сумніватися, що Кобзар, їдучи із Кременця до Житомира, відвідав саме ці населені пункти. Відтак даний історичний маршрут став спонукою для символічного заходу – Шевченківської естафети. Цьогорічним її епіцентром стало місто Остріг, до якого естафета торік перейшла від Здолбунівського району і від якого наразі перейшла до Гощанського.
Стартувало свято в Острозі на міській площі під час масового читання творів поета.
Затим у будинку культури відбулося літературно-мистецьке свято, участь в якому взяла чисельна письменницька делегація з Рівненщини.
Цікавою та змістовною вийшла концертна програма, участь у якій взяли художні колективи, виконавці з Острозького, Гощанського та Здолбунівського районів. Умілість народних майстрів підтвердила виставка їхніх художніх виробів на тему Шевченкіани.
Апогеєм урочистостей стала передача Шевченківської естафети. Вона – символічна, але протягом року неодмінно наповнюватиметься низкою нових конкретних заходів в знак пошани Кобзаревого слова. Про це, зокрема, заявив, приймаючи естафету, керуючий справами Гощанської районної ради Юрій Марчук. У свою чергу господарі свята в особі заступника голови Острозької районної ради Надії Дем’янчук висловили впевненість, що той великий творчо-пошанувальний потенціал, отриманий під час Шевченківської естафети, обов’язково стане підвалиною для нових цікавих проектів на ниві культури, історії, духовності.
Comments: |