Рятівниці у пожежних касках

У польські часи волинські жінки працювали вогнеборцями

Немає, мабуть, такої професії, якою б не володіла жінка. Але у нинішній час деякі викликають у нас подив. Важко уявити жінку у захисній формі пожежника, яка відчайдушно бореться з вогнем. Вище пожежне командування Польщі, переймаючи досвід інших європейських країн, з 1927 року почало створювати при пожежних частинах жіночі команди. З’явилися вони і на Волині, яка тоді входила до складу Речі Посполитої і займала територію теперішніх Волинської і Рівненської областей.

 

У боротьбі з вогняними стихіями

З ініціативи Спілки пожежної охорони Волинський округ тільки у 1930 році зайнявся організацією жіночих пожежних команд. Перша така дружина виникла у селі Копче (нині Новокотів) Луцького повіту. Невдовзі жіночі групи почали діяти у Луцьку, Рівному, Дубні та Кременці. Окружним інструктором на Волині призначили Емілію Малиновську. Спочатку запланували створити 11 жіночих відділків. Організували спеціальні курси, на яких жінки й дівчата повинні були засвоїти організацію внутрішньої пожежної служби, проведення культурно-освітньої роботи, фізичної та військової підготовки, вчилися брати участь у гасінні пожеж. Особлива увага надавалася вишколу дівчат і жінок як рятувальників.

У червні 1933 року 12 волинянок за направленням місцевих добровільних пожежних товариств побували на двотижневих курсах у містечку Ґарчині на півночі Польщі. То були піонерки пожежного жіночого руху. Саме вони займалися активною організацією команд у регіонах воєводства. Ще одна група пройшла курс навчання у Любліні. Представниці Волині побували також на двох курсах у Варковичах і Оржеві. Випускниці вливалися у новостворені жіночі команди.

Перші курси підготовки самаритянок, як тоді називали жінок-пожежниць, на Волині воєводський округ організував тільки у 1935 році. Курси другого ступеня проводилися у Рівному, другого та першого ступеня – у Ківерцях. На останніх готували комендантів жіночих команд. До 1938 року у Волинському воєводстві було проведено 25 пожежних курсів для самаритянок, на яких підготовлено 555 жінок. Вони влилися у пожежні команди багатьох міст і сіл.

Відомою була пожежна команда Ківерцівської лісопильні «Тартак». У травні 1934 року вона поповнилася добровільною жіночою групою. Добре фахово підготовлені самаритянки несли службу поряд з чоловіками. Невдовзі жіноча дружина була сформована при пожежній команді Старого Порицька Володимирського повіту, яка вважалася однією з найкращих серед сільських підрозділів. До її складу входило десять представниць прекрасної половини.

Траплялося, що жінки брали активну участь у гасінні вогню. Страшна за своїми масштабами і наслідками пожежа спалахнула влітку1936 року у селі Щенятин. Згоріло 94 будинки. Постраждало чимало людей. І тут на допомогу пожежним прийшли жінки. Вони упродовж доби допомагали чоловікам приборкувати полум’я на будинках. А коли вогняну стихію перемогли, надавали медичну допомогу постраждалим, допомагали погорільцям зібрати врятовані речі, знайти якийсь притулок. Подібний випадок трапився у селі Верба Дубнівського повіту. Під час складної і тривалої пожежі жінки-самаритянки зробили 70 перев’язувань потерпілим. Жіноча команда села Гнійне (з 1963 ріку Красностав) Володимирського повіту постійно виїжджала на пожежі разом з чоловіками. Таких прикладів можна навести багато.

З квітня 1935 року у Варшаві почала виходити «Газетка самаритянок» як додаток до «Пожежної газети». Зі спеціальної преси жінки черпали професійні знання, досвід своїх колег у сусідніх воєводствах.

Серед кращих керівництво відзначало ковельське жіноче відділення. У Ковелі облаштували майстерню, яка виготовляла санітарно-рятувальні засоби: носилки, аптечки (без упакування). У Яновій Долині на Костопільщині утримували медичний пункт. У Рокитному за власні кошти шили одяг для дітей з бідних і багатодітних родин. У Володимирі займалися просвітницькою роботою, навчали людей грамоті.

За невеликий період – з 1933 по 1937 рік – жіноча служба на теренах Волинського воєводства була уже добре сформована, фахово підготовлена і надавала значну допомогу чоловікам-пожежним. Кількість таких відділень зросла до 86, у їхніх рядах налічувалося 790 жінок та дівчат.

Перед війною ставали бійцями-оборонцями

Кінець 1930-х був нелегким часом. Польща розуміла загрози сусідньої фашистської Німеччини. У червні 1938-го Головний уряд видав наказ зібрати повітових референток на спеціальні курси з метою запровадження нових напрямків діяльності. На них в інтересах національної безпеки було вироблено принципи реорганізації пожежної жіночої служби. Жінки готувалися вступити у протиборство з вогнем у випадках, коли чоловіки будуть мобілізовані у військо і братимуть участь у воєнних діях.

За новою програмою, яка раніше використовувалася для підготовки чоловіків, вперше жіночі курси були проведені саме у Волинському воєводстві. У другій половині червня 1938 року воєводський округ організовує за новими принципами і цілями курси для командирів жіночих відділень. Представниці прекрасної половини людства готувалися, як діяти під час повітряних та газових атак, вчилися надавати першу допомогу пораненим під час бойових дій. Особлива увага приділялася фізичній підготовці. З благородних самаритянок пожежниці ставали загартованими бійцями, готовими до роботи у складних воєнних умовах. Для виконання своїх завдань жінки були згруповані в окремі відділи, на чолі яких стояли командирші. Вони, незважаючи на звання, підпорядковувалися тільки начальникам відділень пожежної охорони.

Про це перше навчання за новими принципами і підходами газета «Волинь» повідомляла: «У Ківерцях завершено пожежний курс ІІ ступеня, який закінчило 20 слухачок. Це був перший такого роду курс в Польщі, на якому слухачами були жінки. Вони отримали вишкіл пожежних чоловіків».

З вересня 1938 року розпочалася реорганізація самаритянсько-пожежної служби. Перед нею ставилися нові завдання, пов’язані з посиленням обороноздатності Польщі. Наприкінці вересня на Волині відбулася перша конференція повітових референтів жіночої служби, щоб надати певні директиви для діяльності. Це були лише початки спеціальної підготовки, яку так і не вдалося завершити. Вересень 1939 року, коли фашистська Німеччина напала на Польщу, перекреслив усі плани і задуми.

Самаритянський рух, участь жінок у пожежній охороні в часи Другої Речі Посполитої, залишили цікавий слід в історії пожежної охорони нашого краю. Жінки Волинського воєводства за період з 1930 по 1938 рік брали безпосередню участь у гасінні 117 пожеж.

Феодосій МАНДЗЮК,

Волинська область

Фото Георгія Бродського

 

• Нравится
•