«На Майдані зібрався не електорат, а інтелект!»

Сказав отець Михайло, який теж побував там

Останні події, а точніше, випади нашої влади взагалі вразили свідомих українців – Міністерство культури погрожує Українській греко-католицькій церкві судовими позовами за участь її духовенства у протестах і навіть позбавленням легального статусу. Це лише підтвердження того, що ми дотепер маємо квазісовєцьку модель управління державою, де, зрозуміло, замішане й СБУ…

З приводу цих подій редакція звернулася до настоятеля Свято-Покровської церкви у селі Маяки, що на Волині, отця Михайла Бучака, щоб він висловив свою точку зору стосовно того, яка роль Церкви в сучасних суспільних подіях і як він розцінює ці погрози Міністерства культури.

Тут виховують віру і самоідентичність

– Я висловлюю свою думку, але не думку всієї Церкви, яку може висловити Собор. Позаяк зараз відбуваються події, які вимагають відповіді на певні запитання, то скажу, що Церква була, є і має бути поза політикою, але не поза своїм народом. Народ – це вірні церкви. І на сьогоднішній день сотні, десятки тисяч віруючих є нашими парафіянами, а отже, священик як пастир має бути серед свого народу, молячись за нього і разом з ним, підтримуючи і зупиняючи людей на шляху тієї боротьби, яка є.

Побувавши з Божою допомогою зі священиками на Майдані, побачив кілька речей, які мені приємні. По-перше, це не Майдан 2004 року. Тоді сказав: «Люди стоять за царя, як колись євреї просили Бога дати їм царя». І тим царем вони уявляли Ющенка. Але той Майдан навчив нас вірити, що можна чогось добитися, що ми є люди. Цей – інший. Він має у своєму фаворі дві речі, які колись були написані на фанах повстанської армії: Бог і Україна! Вважаю, що це правильно. Він виховує віру і національну самоідентичність. Мабуть, ніколи люди не вивчили б в такій кількості гімн України, як тепер, і ніколи не мали б такої поваги до державних символів.

Коли Ісус Христос прийшов на землю, учні бажали бачити нове царство, в якому пануватиме народ вибраний. Вони не уявляли, що він приніс інше: моральні християнські цінності! Він навчав любити ворога свого, прощати того, хто ненавидить нас. Оці цінності сьогодні на Майдані, може, не всі ще бачать у серці своєму. Коли там був, було приємно, що зібралися люди дуже виховані. Майдан – це навіть не Європа, від якої я не в захопленні, це європейський добробут плюс українська культура. Це Запорозька Січ у кращому її прояві.

З іншого боку, і це важливо, нинішній Майдан не визнає царів. Це моя особиста думка, але я не сприймаю сьогоднішньої опозиції. Чому? Не бачу в цих людях тих, хто вболіває за народ. Вони вболівають за політику, за свої лозунги. Коли третій чи п’ятий раз ти говориш одне і те ж саме, то люди уже просять сказати щось конкретне. Не бачу в очах опозиційних лідерів любові. А на Майдані зібрався не електорат, а інтелект!

Є ціна, яку повинен платити народ за своє майбутнє

– Поїхав на Майдан, щоб зрозуміти, що відбувається, зробити певні висновки. Якщо ми завтра й не отримаємо те «українське царство», де буде панувати українська ідея і релігійні цінності, однак там наші майбутні українські лідери, меценати, бізнесмени порядні і з вірою в серці. Трошки шкодую, що у нас сьогодні нема Сагайдачного, Полуботка, які б повели за собою українців… Захоплююся Русланою. Це жінка, яка не мріє про владу, яка живе ідеєю. В її очах бачу любов, вона переживає за людей, які там стоять.

На жаль, чомусь коли у нас появляється влада, вона стає дуже далекою від Христа. Правда – то Христос, а влада далека від правди. Не знаю, що нас чекає, буду лише молитися. Готовий сприйняти будь-що: переслідування чи непереслідування. Є ціна, яку повинен платити народ за своє майбутнє. Колись не міг зрозуміти епізод із Біблії. Коли Мойсей водив ізраїльський народ пустелею, піднявся на гору Сінай, отримав заповіді Божі, спустився і побачив, що єврейський народ поклоняється золотому тельцю. Розбивши скрижалі, дав наказ знищити усіх, хто поклонявся тельцю, навіть дітей. Чому так? То була ціна за майбутнє єврейського народу. Кожен робить свій вибір у житті. Ніщо не зупинить студентство – воно готове заплатити за свій вибір. У нього нема страху.

На Майдані п’ятдесят відсотків галичан. Національна свідомість цих людей в крові. Тому і греко-католицькі священики теж з ними. Багато духовенства пройшло ще й європейську школу освіти. А владі, як завжди, ще ж треба знайти крайнього. Легко зробити крайньою УГКЦ, тому що вона поширена у певному регіоні.

Але немає нічого поганого, щоб не виходило на добре. Цей Майдан теж даний нам для чогось Богом.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА

 

• Нравится
•