Свята Анастасія Путорозрішниця – помічниця стражденних
Святу Анастасію Путорозрішницю у християнському світі називають також «молодшою», адже є ще інша свята – Анастасія Римлянка. Церква віддає честь цій святій великомучениці 4 січня, напередодні Різдва Христового. Її особливо шанують греки, адже вона деякий час перебували на цій землі у Македонії, де проповідувала віру Христову. Монастир її імені у селі Василіка неподалік від міста Салоніки завжди приваблює паломників.
Тіло навіть не знищив вогонь
Анастасія народилася у Римі в сім’ї сенатора. Мати, таємна християнка, доручила виховання своєї доньки святому Хрисогону. Після смерті дружини батько видав Анастасію заміж за язичника Помплія, але під приводом вигаданої хвороби вона зберегла свою незайманість. Чоловік знущався і бив її за це, а ще більше розлютився, коли служниця йому повідомила, що Анастасія часто переодягається убогою і відвідує в’язниці. Хрисогон передрік швидку загибель Помплія у морі, що згодом і сталося.
Після смерті чоловіка свята Анастасія не таїлася і витрачала батьківські статки на допомогу убогим. Вона служила в’язням, зцілювала хворих, ховала мертвих, а живих на більший подвиг укріпляла. За це її й назвали Путорозрішницею. Імператор Діоклитіан, жорстокий гонитель християн, наказав за одну ніч стратити усіх ув’язнених послідовників Ісуса. Тоді Хрисогону відтяли голову, а тіло кинул у море. Анастасія, втративши вчителя, багато подорожувала і проповідувала Христа, зазнаючи чимало гонінь та катувань.
Святу Анастасію морили голодом, топили і нарешті розтягнули між чотирма стовпами та веліли спалити. Так 304 року завершився страдницький шлях великомучениці у місті Сірміумі (зараз Сремська-Митровиця у Сербії). Її святе тіло вогонь навіть не пошкодив. Ця свята є покровителькою вагітних, їй моляться, щоб вагітність і пологи пройшли без ускладнень. Від Господа вона мала силу лікувати як тілесні, так і духовні хвороби. Тому в Анастасії просять захисту від злих чар, а ще її вважають покровителькою невинно засуджених.
В V столітті мощі святої Анастасії перенесли до Константинополя, де на її честь було побудовано храм. Пізніше жителі Салонік (провінція Македонія) неподалік села Василіка збудували монастир на її честь. Щоб дістатися до монастиря великомучениці Анастасії, який населяють всього шість монахів, треба піднятися дорогою у гори Хортіатіс, де він усамітнився посеред лісу. Цариця Візантії, свята Феофанія визначила цю обитель царською і у 888 році передала сюди велику суму грошей. Відтоді монастир прикрасили, надавши урочистості та пишності. Тоді, за переказами, сюди доставили у подарунок мощі святої – голову і частину правої ноги. Правда, після визвольного руху, у 1821 році, греки спалили цей монастир, і його до цього часу так і не розписали – він вражає своїми чорними стінами.
Анастасію Путорозрішницю греки називають Фармаколітрією, в перекладі на українську мову «та, що зцілює від отрути й хвороб». До 22 квітня 2012 року мощі святої зберігалися тут, як одна з найбільших святинь Греції. А в ніч на 23 квітня грабіжники, зламавши п’ятеро дверей, їх викрали. Де вони – невідомо і до тепер. Отож, у храмі до цього часу розвішені траурні стрічки фіолетового кольору як скорбота за величезною втратою святині – їх знімуть тоді, коли мощі повернуться назад. Вселенський Патріарх звернувся до всіх предстоятелів Помісних церков з проханням не купувати ці мощі для церков і монастрів.
Монахи тут дуже привітно зустрічають гостей, розповідають про свою обитель, а найбільше – про монастирські святині, до яких згодом дозволяють прикластися, а це частина мощей Андрія Первозванного й святительки Феони, найдені після її смерті нетлінними та мироточивими.
Біля ікони святої Анастасії багато бляшаних картинок із відчеканеними на них різними картинками-проблемами. З якими лише проханнями греки не звертаються до цієї святої! А біля лампадки можна вмочити ватку у єлей, який теж допомагає віруючим при недугах.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
