Петро Марценюк – великий журналіст, велика людина
Учора виповнилося б 90 років непересічній людині, талановитому журналістові Петру Михайловичу Марценюку, котрий без перебільшення пройшов усі кола пекла за життя. І при цьому не втратив людської гідності, порядності. Волею долі мені довелося майже десять років працювати з ним пліч-о-пліч в одному кабінеті (наші столи стояли поруч) у редакції газети «Радянська Волинь».
Петро МАРЦЕНЮК у творчій задумі
Талановитий журналіст, тонкий поет Петро Марценюк не міг зробити великої кар’єри, бо за ним тягнувся шлейф «націоналіста». А насправді увесь його злочин полягав у тому, що прочитав кілька віршів про Україну. Ну, ще десь знайшли прізвище Марценюка у записнику в одного із заарештованих патріотів. І все це потягнуло на двадцять п’ять років таборів! Не допомогли бойові нагороди, одержані на фронті, ні поранення, ні позитивні характеристики. Правда, відсидів лише сім літ.
Я бачив, як болісно переживає Петро Михайлович постійне приниження, недовіру влади. Проте це не заважало йому майстерно писати. А ще й як! Старше покоління пам’ятає його чудові репортажі про село, нариси про людей праці у газеті «Радянська Волинь».
Скажу щиро, дуже і дуже багато перейняв я у Марценюка і в творчому плані, і у життєвому. Він завжди був прямий і простий, не вмів лукавити та хитрувати. А яке у нього легке слово!
Петра Марценюка не стало на цьому світі у 1999 році. Через десять років після смерті дружини Люби, котру не просто любив, а обожнював. Це ви зрозумієте, прочитавши статтю самого Марценюка.
Два роки тому діти видали книжку віршів Петра Михайловича. Нижче подаємо невеликі розповіді про Марценюка колеги по роботі Леоніда Лагановського та дочки Лесі.
Євген ХОТИМЧУК,
учень Петра МАРЦЕНЮКА,
заслужений журналіст України
| Comments: |
