Волинські журналісти запалили свічку пам’яті у Бресті
Минулого тижня делегація Волинських журналістів з друкованих та інтернет-видань, урядових газет, телебачення та представників Волинської обласної адміністрації у рамках проекту «Школа сучасної журналістики» за підтримки Волинської ОДА та на запрошення Брестського облвиконкому здійснили робочу поїздку до Білорусі.
Влітку довелося побувати у столиці цієї країни – Мінську. З прикрістю зауважила, що ніде не чула рідної мови сябрів, всюди лунала російська. І навіть коли просила знайомих поговорити нею, ті лише знічено всміхалися: «Ми звикли до російської». Не нам судити сусідів, але… Тому, збираючись до Бреста, свідомо налаштувалася на мову Білокам’яної.
Найперше ми відвідали редакцію найпопулярнішої обласної газети «Заря», яка виходить тричі на тиждень загальним тиражем 42 тисячі примірників. Як розповів редактор видання Олександр Логвинович, у штаті працює 12 журналістів, включаючи чотирьох власкорів у інших містах. Олександр Олександрович з прикрістю відзначив щорічне зниження тиражу, адже друковане слово у Білорусі, як і в Україні, витісняє Інтернет. А от заробітки колег вразили. Середня заробітна плата у них 500 доларів. Видається «Заря» російською, а от маленька «Народна трибуна» (тираж понад 6000), з представниками якої теж спілкувалися, – виключно державною мовою. Проте вона програє у висвітленні тем та цікавості своїй конкурентці. Поспілкувалися ми і з головою обласної організації Білоруського союзу журналістів Георгієм Томашевичем. Відвідали редакцію міської газети «Брестський вестник». Приємно, що почувши наші вітання українською, журналісти та інші співрозмовники стали переходити на білоруську. Нам вдалося поспілкуватися на рідних мовах свого народу. Охали й ахали наші журналісти після відвідин величезного спортивного комплексу у Бресті – Льодового палацу. Тут виховують фігуристів та хокеїстів, які виборюють призові місця на різних змаганнях. Не секрет, що Лукашенко велику увагу приділяє спорту. Тож усі заняття для дітей безкоштовні. Поїздки на змагання за кордон фінансуються не з кишень батьків, як це прийнято у нас, а за кошт клубу. Супроводжував нашу делегацію перший заступник начальника головного управління з ідеологічної роботи, культури та у справах молоді Брестського облвиконкому Ігор Гетман.
Бути у Бресті й оминути увагою українське консульство було б неправильно. Тому нам організували зустріч з віце-консулом. Роман Тершовчин родом зі Старосамбірського району Львівщини, у Білорусі вирішує проблеми українців. Найчастіше вони стосуються втрати документів, паспортних питань.
Наступного дня делегація волинських журналістів прийшла у Свято-Симеонівський собор, де відбувалася служба. Того дня в Україні поминали жертв голодомору, і ми запалили свічки за наш знищений народ. У місті Береза нас повернули в минуле, провели екскурсію у колишньому концтаборі, де вибивали душу і свідомість з тисяч патріотів України, Білорусі. Віктор Сливка, заступник начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Волинської ОДА, та Володимир Данилюк, голова громадської організації «Форум українських журналістів», поклали квіти до підніжжя пам’ятника загиблих.
Насиченою була зустріч з колективом газети Березівського району «Маяк». Її очолює знаний журналіст краю Олександр Іванов, а його заступник Розалія Карпеш розповіла багато цікавого про рідне містечко Береза. Звичайно, ми заздрили порядку і чистоті, яка панувала всюди, де були. «А чому ми не побачили бур’янів?» – це запитання викликало усмішку у заступника голови з гуманітарних питань Березівського районного виконавчого комітету Євгена Тарасюка. Чи серйозно, чи жартома відповів: «У нас начальство на вертольоті оглядає всі ділянки. Як тільки побачить клаптик необробленої землі, тому, хто за це відповідає, влетить на засіданні облвиконкому». Ех, все-таки є чого повчитися у білорусів.
Руслана ТАТАРИН,
Брест-Луцьк
Учасники делегації з представниками Білорусі
| Comments: |
