Коли завершився груповий етап відбору до ЧС-2014, й українці отримали на стадії плей-офф у суперники Францію, яка має за плечима перемоги на чемпіонаті світу та Європи, мало кому вірилося, що для нас реально розраховувати на здобуття путівки до Бразилії. Тим більше, негативного досвіду стикових матчів Україні вистачало. У чотирьох попередніх спробах синьо-жовті спіймали облизня – у 1998 програли Хорватії у відборі до ЧС, за потрапляння на Євро-2000 - Словенії, за вихід на ЧС-2002 - Німеччині. Повз попередній чемпіонат світу Україна «пролетіла», поступившись, «ледь живій» Греції. Завжди українцям щось бракувало: з словенцями найзначущої помилки у своїй кар’єрі припустився голкіпер Олександр Шовковський, німці просто були на голову сильніші, а з Грецією Україну було покарано за зневажливе ставлення до суперника. А з хорватами відверто нас поставили на місце судді. Перед п’ятою спробою подолати плей-офф теж виникали побоювання за суддівство. Бо ніхто не буде сперечатися, що для футбольної комерції Франція, яка має за плечима перемоги на чемпіонатах світу і Європи, а також футболістів з провідних клубів, значно привабливіша за скромну Україну. Та українцям, відверто кажучи, після першого матчу з французами немає на що скаржитись. Турецька бригада арбітрів на чолі з Джюнейтом Чакиром відпрацювала бездоганно. Хіба що невеличкі нарікання можуть бути у французів, коли у першому таймі за рахунку 0:0 Чакир не призначив 11-метровий у ворота України і не дав другу жовтку картку В’ячеславу Шевчуку.
А тепер щодо гри. Михайло Фоменко обрав на неї схожу тактику, що і на груповий матч з англійцями – обережний футбол з одним нападником на вістрі Романом Зозулею. Такий підхід до справи дещо насторожував, бо якщо з грою на нічию з англійцями у групі ще можна було змиритися, то у стикових дуелях вдома нічийний результат аж ніяк не є запорукою успіху. Він влаштував би французів, тому їхній склад з одним нападником виглядав логічніше. У першому таймі українці ще й віддали супернику ініціативу, аби перевірити наскільки серйозною на сьогодні є його атакувальна сила. За 45 хвилин французи так нічого стовідсоткового не створили. Тут особливо слід подякувати Артему Федецькому та Євгену Хачериді, котрі опікали, думається, уже екс-основного претендента на цьогорічний «Золотий м’яч» Франка Рібері. Зірковий француз так нічим особливим і не відзначився. А от наші Едмар Галовський та Євген Коноплянка наприкінці тайму мали шикарні шанси відзначитись. Та все «найсмачніше» обидві команди припасли на другу половину зустрічі. Її активніше розпочали гості але не надовго. Згодом українці відтисли суперника від власних воріт, і, нарешті дочекався свого шансу Зозуля. Роман приймав гольову передачу від Едмара в оточені французьких футболістів, та все ж зумів пробити по воротах – голкіпер гостей зачепив м’яч, але той таки закотився у ворота. Далі була можливість подвоїти перевагу і чи не єдиний на той час справжній момент у французів – Насрі вийшов на побачення з Андрієм П’ятовим, але пробив прямо у нашого голкіпера. Та все ж сумніви у тому, що українці вистоять лишалися аж до моменту, коли Роман Зозуля заробив 11-метровий. Виконав його Андрій Ярмоленко, знову Уго Льоріс дотягнувся до м’яча, але той транзитом від його руки зрикошетив поперечину і затріпотів у сітці. Михайло Фоменко настільки переживав у цей момент, що не дивився за ударом, а наставник французів Дідьє Дешам просто вкрився червоними плямами. Значення другого гола важко переоцінити, адже він зробив шанси французів на загальну перемогу у двораундовому протистоянні мінімальними. Підопічні Дешама у час, що лишився спробували щось змінити, але українці були ближчими до того, аби довести справу до розгрому. Троє наших вибігли проти одного оборонця французів, але Безус дав дещо незручний пас на Ярмоленка, і Андрій не зміг завершити атаку. Під завісу команди обмінялися вилученнями. У центрального захисника французів Косцельни здали нерви і він штовхнув в обличчя Олександра Кучера. А потім і сам Кучер гостро відреагував на жовту картку від арбітра й одразу побачив перед собою червону.
На цьому все. Матч-відповідь відбудеться 19 листопада у Парижі. Українцям необхідно не розтратити здобуту перевагу. Михайло Фоменко у цьому матчі не зможе розраховувати на дискваліфікованих Артема Федецького й Олександра Кучера. Проте мрія про вихід нашої команди на ЧС-2014 стає все реальнішою. А ще більше надає впевненості статистика матчів збірної зіграних під орудою Михайла Фоменка. У вісьмох поєдинках його збірна здобула сім перемог і одного разу розійшлася миром з Англією. Тож чекаємо продовження переможної історії.
До речі, у плей-офф європейського відбору не було випадків, коли національна збірна програвала боротьбу після того, як у перші грі здобула перевагу у два і більше м'ячів. Французи востаннє пропускали чемпіонат світу у 1994 році.
Голи: 1:0 - Зозуля (60), 2:0 - Ярмоленко (83 - з пенальті).
Україна: 12. П'ятов, 3. Хачеріді, 17. Федецький, 5. Кучер, 13. Шевчук, 6. Степаненко, 21. Едмар (Безус, 77), 8. Зозуля (Селезньов, 86), 7. Ярмоленко, 14. Ротань, 10. Коноплянка (Гусєв, 90+2).
Франція: 1. Льоріс, 3. Евра, 21. Косцельни, 22. Абідаль, 2. Дебюші, 14. Матюйді, 19. Погба, 7. Рібері, 11. Насрі (Вальбуена, 80), 9. Жиру (Бензема, 72), 20. Ремі (Сісокко, 64).
Попередження: Шевчук (37), Федецький (71), Кучер (90), Кучер (90+3) - Жиру (45+1), Сіссоко (76).
Вилучення: Кучер (90+3) - Косцельни (90).
Comments: |