Кличте туристів побачити «рай» у Раймісті

За густою стіною лісів в обіймах річки Стохід заховалося малесеньке село з милозвучною назвою Раймісто. Будучи у Рожищенському районі, вирішили завітати до цього населеного пункту, щоб побачити, як живеться людям у райському куточку.

 

Звідки ж походить оригінальна назва цієї мальовничої, хоч картини пиши, місцини? За легендою, раніше мешканці хуторів потерпали від нападів монголо-татарської орди. Якось побачивши, що на горизонті чорніють постаті ворогів, один чоловік почав збирати людей і пропонувати їм порятунок. Він знав стежку на один з острівців, які були розкидані серед болота. За ним потягнулося багато люду. Так і врятувалися, а коли вийшли зі своєї схованки, то побачили, що їхні оселі спалені, все знищено. Вирішили повернутися на місцину, де врятувалися, і там оселитися. Згодом острівець назвали Райським містом. З часом назву скоротили, і стало Раймісто. Правда це чи вигадка, хто зна. Але сьогоднішні жителі з повагом оповідають цей переказ та додають, що їхнє село розташоване на острівках.

Нині у Раймісті проживає понад двісті людей. Є 42 дитини віком до 18 років. Місцеві жителі – добрі та привітні, зачувши про приїзд журналістів, радо розповідають про свої будні, діляться наболілим. За Радянського Союзу тут кипіло життя. Майже всі працювали у колгоспі, діяв будинок культури, дитячий садочок. Нині – тиша і запустіння. Правда, два рази в день ходить автобус з Луцька, є ще один рейс з Рожища. Та основне благо цивілізації – газ, який провели у село наприкінці 2011 року. Осередком духовності є місцевий храм Воздвиження Чесного і Животворного Хреста, який звели на місці старої церкви, що згоріла у 1916 році. Єдиним закладом соціальної сфери є фельдшерсько-акушерський пункт. Тут завжди повно відвідувачів: кому тиск поміряти, кому таблетка якась потрібна, а кому – добре слово. Ось і під час нашого візиту на прийом до Ольги Іванюк прийшло троє жіночок. Кожна – зі своїми клопотами. У них і цікавимося, чи райське життя у їхньому селі. «Таке райське, що молодь швидше до города втекти хоче», – сміються. Й діляться наболілим: якби була робота, то кожен тримався б свого кутка, а так мусять по світу ліпшого шукати. Старші порпаються у землі, й з того живуть, а молодь їде на заробітки, переважно в Росію. Кілька людей працюють у місцевому господарстві, яке ще жевріє.

– У нас гарний Будинок культури був. Садочок, розрахований на 25 дітей. Коли я прийшла у 1970 році туди на роботу, то з Ясенівки та Райміста ходило аж 56 дітей. Народжуваність підвищувалася. Тож почали добудовувати біля садочка початкову школу, а коли у 1991 році небожка-держава розкидалася, все зупинилося. Зараз поїдьте подивіться – одні руїни лишилися. Вже казали, хтось у дитсадочку підлогу потихеньку розбирає, – гірко зітхає Ольга Умша, яка працювала завідувачкою дитсадка.

Нашими співрозмовницями та екскурсоводами стали Ольга Умша та Юлія Омельчук. Юлія Феодосіївна кілька років працювала головою у місцевому господарстві. Боляче їй дивитися, як нищиться селянська праця. Нікому не потрібним став колись щедрий на дари колгоспний сад. Тільки почнуть заготівельники яблук їздити, його швидко обносять любителі випити. До осені на деревах не побачиш жодного плода.

У словах наших співрозмовниць вловлюємо тужливі нотки – болить душа через занепад рідного села. Та все ж, яке б воно не було, а для людей, які тут народилися, це найкраще місце на землі. Його легко можна зробити осередком зеленого туризму, адже тут така мальовнича природа. Варто докласти трішки фантазії, ну, і коштів, звичайно. Поки про такі перспективи ніхто й не думає.

Свою любов до батьківської землі Юлія Феодосіївна висловлює у віршах. Читає нам їх дорогою і з усмішкою зізнається, що нічого на папері не записує, все тримає в голові. Її віршованими рядками хотілося б завершити мандрівку Раймістом: «Що то таке? Село чи місто… Де назву ви таку взяли? А відповідь на це проста: Христос, як по землі ходив, то клаптик раю відділив, а як на небо відлітав, Раймісто – так його назвав. Дорослі знають і малі – то клаптик раю на землі...».

Руслана ТАТАРИН,

Волинська область

Фото автора

 

• Нравится
•