Шкільна революція триває

 Програму для молодших класів уже повним ходом переробляють під новий Держстандарт середньої освіти. Процес почався ще в минулому році, а закінчиться у 2015-му. Серед нововведень, з якими зіткнуться школярики та їхні батьки: іноземну мову вивчатимуть усі без винятку з першого класу, а у другокласників з’явиться новий предмет – введення до інформатики.  До речі, досі інформатику починали вивчати лише з 9 класу. Яким чином цей предмет викладатиметься, наприклад, у віддалених сільських школах – проблемне питання. Адже ще недавно сам міністр освіти і науки Дмитро Табачник бідкався, що країна у нас не комп’ютеризована в повному об’ємі: на один комп’ютер – 21 учень. Та й приблизно третина вчителів і самі не знають, як та диво-техніка вмикається.

В такій ситуації радує те, що оцінок із введення до інформатики ставити не будуть. Крім того, відмінять оцінювання й з основ здоров’я, фізкультури, малювання, музики. Європейський досвід показує, що ліпити «двійки» і «шестірки» з навчальних предметів, де потрібні особливі таланти або фізичні можливості, не можна – це лише травмує маленьких школяриків.

П’ятикласників здивують двома обов’язковими предметами: другою іноземною мовою та серйозним вивченням інформаційних технологій. Примітно, що другу мову обирали з того переліку, який змогла надати школа та вибрати батьки п’ятикласників. Тож, як стверджують статистичні дані, більшість в Україні обрали другою іноземною мовою німецьку – майже 52%. Російську – понад 23%, французьку –14%, польську –1,6%, іспанську – 1,2%.

Крім того, цього року з п’ятого класу школярі почнуть вчити українську та світову літературу по-новому. По-перше, їм скоротили кількість авторів: буде 15-18 замість 20-30. Із програми викреслили занадто довгі твори, другорядних письменників, незрозумілі книги, які не відповідають віку дитини. Тож зі світової літератури п’ятикласники вже не читатимуть «Попелюшку» та «Мауглі» (вони і так з ними вже давно ознайомлені), натомість з’явиться «Аліса в країні чудес» і казки народів світу. У нових програмах стало більше сучасних авторів. Наприклад, діти читатимуть Роальда Дала, Туве Янсона, Річарда Баха, Анну Гавальду, Емму Андрієвську і сучасну українську поезію.

Наступного навчального року шестикласники замість «Робінзона Крузо» читатимуть «Запах думок» Шеклі, а дев’ятикласники 2017 року – «Життя – це сон» Кальдерона (хоча це не є зрозумілий і цікавий, як для підлітка, твір).

На сьогодні триває обговорення тієї революційної концепції профільної освіти. Тобто, у 2018 році 10 та 11 класи стануть профільними, і діти зможуть обирати ті предмети, які їм допоможуть у майбутній професії. Мовляв, будемо спиратися на європейський досвід: у Швеції, скажімо, найбільша кількість предметів, які вивчають – вісім. У решти країн і того менше – п’ять-шість.

Міносвіти хоче залишити в старших класах обов’язковими шість-вісім дисциплін, на які витрачатиметься 18 годин, решту 20 годин – на вибір. Обрані предмети вивчатимуться поглиблено. 20-годинний блок розбиватиметься на частини – спецкурси, вибірково-обов’язкові і додаткові години. У Міністерстві також визначили й чотири вибірково-обов’язкових курси: основи здоров’я, технології, мистецтво і прикладна економіка (це можуть бути або основи податкових знань, або фінансова грамотність, або підприємництво). Нині такі курси вже проходять апробацію в деяких школах України.

Ще одне нововведення, яке чекатиме старшокласників – профпроби. Наприклад, якщо учень обрав своїм профілем вивчення іноземних мов – мусить провести екскурсію англійською, журналіст – попрацювати в редакції. Обдаровані діти зможуть пройти відразу кілька профілів.