Чи ховає скарби бункер Еріха Коха?

Цей бункер, розташований у самісінькому центрі Рівного, оповитий імлою таємниць. Місцеві історики розповідають про нього чимало легенд. Невідомо, хто і коли його збудував. Можливо, там ще й досі лежать скарби Третього Рейху?

Існує декілька версій появи цієї споруди. Одні стверджують, що її було збудовано ще в 1920 році для поляків, які вирушали на Київ, а після численних реконструкцій та облаштувань там утворили командний пункт польської армії. В 1939 році Червона Армія використовувала приміщення для своїх потреб. А в 1941-му приміщення дісталося гітлерівським окупантам, які його вдосконалили і використовували за призначенням.

За іншою, вірогіднішою версією, бункер збудували під час війни спеціально для гауляйтера Еріха Коха. Споруда складалася із надземного та підземного ярусів, до якого нібито вела ціла мережа підземних ходів. Припускають, що Кох, прилітаючи у Рівне, від вертольота до бетонного блока пересувався саме підземними коридорами.

У 1944 році, коли радянські війська визволяли місто, німці, відступаючи, підірвали і затопили ставку. Що і навіщо вони хотіли приховати – досі залишається загадкою. Після війни споруду лише раз досліджували радянські водолази, але, не знайшовши нічого суттєвого, її ще раз підірвали, а всі входи залили бетоном.

До кінця 90-х років бункер Еріха Коха належав Міністерству оборони України, потім його передали на баланс міста. Були бажаючі орендувати і навіть викупити колишнє сховище нацистів. Проте бункер так і залишився безгоспним. В Управлінні комунальною власністю Рівненської міської ради розповідають, що готові здавати цей об’єкт в оренду, аби тільки претенденти знайшлися.

Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига розповідає, що виступав з ініціативою створити у бункері музей пам’яток окупації, проте його не підтримали. Причина банальна – не вистачає коштів. Та і сам бункер фактично не визнаний ні історичною, ні культурною пам’яткою, повідомили в обласному Управлінні культури та туризму. До того ж, про нього немає жодних документів. Досі достеменно не відомо, хто і для кого його збудував, тож «ніякої цінності він не становить».

Нині у цьому бетонному блоці важко впізнати історичну споруду. Обшарпані стіни, що зі всіх сторін обросли чагарниками, рясно обписані різноманітними висловами. Під ним «продвинуті» підлітки викурюють чергову сигарету, гадки не маючи, що тут колись розміщувалося. Під будівлею побачили величезний підкоп, через який, мабуть, мисливці за старовиною хотіли пробратися всередину. Хтозна, можливо, й справді нацисти не встигли вивезти з бункера награбоване?