Перше робоче місце: куди піти, де зачепитись?
Хто шукав роботу, той знає – оголошення про вакансії та вимоги до претендентів іноді схожі на фантастичний сюжет якоїсь книги. Роботодавцям потрібні 20-25-річні молоді люди з п’яти-десятирічним досвідом роботи. Просто як у тому анекдоті, де описується, чому найважче влаштуватися на роботу жінкам – бо всім потрібні 18-річні дівчата з 30-річним досвідом роботи та двома вищими освітами. Напрошується питання, а де цей досвід заробити, якщо без нього на роботу не беруть? Не відомо, чи довго тривала б така анекдотична ситуація з пошуком першого трудового місця вчорашніми випускниками вузів, якби Президент України Віктор Янукович не підписав Закон «Про зайнятість населення» із кількома десятками нововведень.
Працювати хочуть, але одразу директором
– А як ви шукали роботу? – з цим запитанням я кілька днів діставала усіх знайомих і незнайомих молодих людей, які нещодавно влаштувалися.
Зрозуміла одне – закони законами, а під лежачий камінь вода не тече. Тобто усі, з ким довелося розмовляти, відзначалися активністю, зірок з неба не хапали і ще у студентські роки бралися за будь-який підробіток «аби засвітитися і зачепитися».
Соломія Діяк працює профконсультантом у відділі сприяння працевлаштуванню студентів та випускників Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Каже, що почала задумуватися про майбутнє ще на другому курсі економічного факультету. Стала членом громадської організації, записувалася на різноманітні опитування, їздила по області. Потім співпрацювала з управлінням культури, проводила презентації, інтелектуальні ігри. Бралася за все, де можна було підзаробити. По закінченню університету ходила на співбесіду до кількох роботодавців, і вважає, що цей досвід є неоціненним для шукачів роботи. По-перше, це спілкування з людьми, які вже чогось досягли, по-друге, навіть після першої співбесіди ти вже знаєш, що говорити на другій. Але виявилося, що робота її чекала у рідній альма-матер. Оскільки ініціативну і активну студентку помітили вже давно, щойно звільнилося місце, одразу їй зателефонували.
До речі, недарма кажуть, що робота трапляється тому, хто її шукає. Бо хоч й існує на Волині достатня кількість центрів та організацій, які у співпраці зі Службою зайнятості створені для того, щоб допомагати молоді у пошуках першого робочого місця, вистачає і тих, хто все ж воліє сидіти без неї. Наприклад, у Волинському обласному молодіжному центрі праці, який започатковано ще у 1999 році, мені повідомили, що останнім часом випускники вузів мають дуже завищені вимоги… до роботодавців. Вони хочуть працювати, але одразу бачать себе якщо не генеральним директором, то хоча б заступником з відповідним окладом. Отримувати 1500-2000 гривень на своїй першій роботі вважають неприпустимим. Також спостерігається, за висновками центру, й низька активність молоді: вони не вважають за потрібне бути волонтерами чи громадськими діячами і щось робити безкоштовно. Тож не дивно, що потім, не отримавши місце директора, зневірюються і шукають винних у тому, вважають, що держава не забезпечує молодь роботою.
Вже декілька років поспіль існує дієва співпраця служби зайнятості з Центром кар’єри (відділ сприяння працевлаштуванню студентів та випускників) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Як розповіла Соломія Діяк, їхній відділ допомагає у пошуку роботи студентам та випускникам цього вузу, проводить різні тренінги, семінари, профорієнтаційні тести. Загалом укладено вже близько 160 договорів з підприємствами та державними структурами, які готові брати на роботу молодь без досвіду роботи. Серед відомих роботодавців, які взяли на себе функцію працевлаштування випускників – «Модерн-Експо», «Волиньхолдинг», «ПриватБанк», «Волинь-Авто», «Кробмерг енд Шуберт».
– В середньому 70% наших випускників або вже працюють, або готові взятися за свої обов’язки, – каже Соломія. – До нас звертаються роботодавці, які просять допомогти їм у пошуках людини з певними знаннями чи навиками. Буквально за останні два тижні до нас надійшли заявки з «Гранд-персони» на менеджерів (треба, мовляв, тямущих молодих людей, досвід роботи був не обов’язковий), а «Альфа-банк» хотів кредитних інспекторів та консультантів з числа вчорашніх студентів. Були навіть такі роботодавці, які у зв’язку з організацією нового відділу, попросили прислати їм на співбесіду цілу групу випускників за спеціальністю «видавнича справа». Мовляв, їхній досвід показує, що дружній колектив, який стільки років вчився разом, дасть кращі результати, аніж не знайомі між собою працівники.
Як повідомили у Волинській обласній службі зайнятості, подібні Центри кар’єри показують хороший практичний результат та напрацювання, тож останніми роками їх було створено майже при десяти професійно-технічних та вищих закладах освіти області.
Стажування запишуть у трудову, вік не питатимуть
За підсумками служби зайнятості, вирішенню проблеми працевлаштування молоді перешкоджають кілька факторів: з одного боку – помилковий вибір професії чи недостатній рівень фахової підготовки, з другого – зацікавленість роботодавців у кваліфікованих робітниках з досвідом роботи. У результаті загострюється дисбаланс попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці. Тому майже 52% непрацюючих громадян, які перебувають на обліку в обласній службі зайнятості – це молодь віком до 35 років. З них 4,3% потребують працевлаштування на перше робоче місце та додаткових гарантій соціального захисту.
Тож які нововведення та ініціативи Президента покликані допомогти молоді отримати роботу? Закон України «Про зайнятість населення» набрав чинності з січні 2013 року і пропонує нові правила гри на ринку.
1. Молоді – робочі місця
Наприклад, вічну проблему молодих фахівців – відсутність досвіду роботи – відтепер можна усунути за допомогою стажування. Ще будучи студентом вузу чи ПТУ, молода людина має право півроку стажуватися. Незважаючи на те, що за це можуть і не платити зарплату, інформація про стажування буде вноситися у трудову книжку як стаж. Якщо ж і після цього у випускника залишаються проблеми з працевлаштуванням, то він може поїхати попрацювати у сільську місцевість. Після укладення контракту, то йому виплатять десять прожиткових мінімумів. Правда, на такі «підйомні» можуть розраховувати тільки ті, хто працює за спеціальностями, які потрібні державі — їх визначає Кабмін. Попередній закон передбачав «підйомні» тільки для медиків і вчителів, які вирішили їхати в село. Тепер цей список фахівців значно розширюється. При цьому мінімальний термін роботи в глибинці становить три роки.
2. Підприємствам – пільги
Тим роботодавцям, які забезпечили створення робочих місць і платять зарплату у розмірі не менше трьох мінімальних, на 50% зменшено розмір єдиного соціального внеску. Тобто, якщо роботодавець бере на роботу людину і рік платить їй зарплату не нижче трьох мінімальних, то наступного року він отримує свою 50% знижку. 100% компенсації зі сплати єдиного соціального внеску належить тим, хто працевлаштував людину, яка не може на рівних конкурувати на ринку праці: працівники, яким до пенсії за віком залишилося менше 10 років, молодь при першому працевлаштуванні, сироти, інваліди, батьки з дітьми до 6 років та дітьми-інвалідами, особи, що відбували покарання. Згідно із законом, в компанії зі штатом від 20 людей таких співробітників має бути не менше 5 відсотків.
3. У вакансіях не вказуватимуть стать і вік
Щоб не було дискримінації за будь-якою ознакою, у законі є норма, яка забороняє у вакансіях зазначати обмеження за віком і статтю кандидатів, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, відомостей про особисте життя.
Серед нових норм закону – послуги рекрутерів стали безкоштовними. Компаніям, які допомагають українцям працевлаштуватися (кадрові агентства, рекрутингові компанії), заборонено брати плату за свої послуги з пересічних громадян. Тепер їхню роботу з підбору персоналу оплачуватимуть виключно роботодавці.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
| Comments: |
