Котрий 1943 року першим форсував Дніпро
Коли у 1943 році 19-річного Віктора Безценного представляли до звання Героя Радянського Союзу, то у службовій записці командир полку Никонов написав: «Лейтенант Віктор Безценний першим форсував Дніпро… Його взвод штурмом увірвався у ворожі окопи, вибив гітлерівців, закріпився і мужньо утримував шалені контратаки ворога». Завершилося це дводенне протистояння рукопашною сутичкою, у якій від взводу Безценного залишилися живими лише п’ятеро бійців, а сам командир підступно отримав разючий удар штиком.
У таких випадках шансів на виживання фактично жодних. Зрештою, дехто з побратимів, бачачи напівживого і непритомного солдата, одразу зачислив Безценного до списку «героїчно загиблих». Але сталося диво. У госпіталі лейтенант опритомнів, а потім медсанбатівські хірурги зробили усе можливе, щоб поставити його на ноги. Більше того, молодий бойовий офіцер знову повернувся у стрій і дійшов фронтовими дорогами майже до Берліна.
Після війни герой осів у місті Макіївка. Влаштувався на роботу адвокатом у юридичну консультацію Червоногвардійського району, де й пропрацював до останнього свого дня – 52 років. Жив доволі скромно. Ніколи не хизувався своїм геройством. Хоча дійсно був справжнім героєм. І найперше тим, що (як записано в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 24 жовтня 1944 року про присвоєння звання Героя Радянського Союзу) першим форсував Дніпро і проявив при цьому надзвичайну мужність та відвагу.
І понині Віктор Безценний є гордістю Макіївки, а заодно і селища Млинова на Рівненщині, бо тут він прожив багато років, навчався у Млинівській школі №1, тодішній семирічці. За словами його однокласниці Ірени Шмідт, юнак, будучи випускником школи, у 1940 році врятував життя хлопчику, що тонув у річці.
Наразі своєрідною даниною пам’яті про земляка стала меморіальна дошка на його честь на фасаді навчального закладу. Її відкрили у переддень 68-ї річниці Великої Перемоги, тим самим засвідчили про нерозривну сув’язь пам’яті поколінь. Про це на урочистому мітингу сказали голова Млинівської районної ради ветеранів Микола Муляр, заступник голови Млинівської райдержадміністрації Анатолій Смалько, однокласниця Віктора Безценного Катерина Гарбар, учні школи, котрі підготували та озвучили композицію про життєвий і бойовий шлях героя, протоієрей Тарас Варварук, настоятель млинівського Свято-Михайлівського храму, який освятив меморіальну дошку.
Встановлення меморіальної дошки втілилося у реальність завдяки благодійній допомозі генерального директора ПП «Агро-Експрес-Сервіс» Сергія Костючка. Він не тільки матеріально підтримав цю благородну справу, але й став її натхненником. Ось так у літопис подвигу та пошани вписано ще одну яскраву сторінку.
Сергій Новак,
Рівненська область
Comments: |