На Ковельщині буде військове кладовище часів Другої світової війни

На ньому вже перепоховали останки понад 70 солдатів

Ковельський район, що на Волині, було визволено від німецьких загарбників у липні 1944 року. Бої тут велися жорстокі, розтягнулися на місяці. Пошуковці загону «Відродження» Волинської громадської організації «Сумління» кажуть, що дізнатися достеменно, скільки полягло радянських солдатів за визволення міста залізничників і навколишньої території, неможливо. Тільки біля села Мощена в лісі ще й зараз видно місця, де були окопи. Скільки в них душ загинуло?

Саме тому пошуковці й обрали це місце для майбутнього військового кладовища часів Другої світової війни та меморіального комплексу. Перше перепоховання відбулося тут 26 жовтня минулого року. Друге – 19 листопада.

– Всього тут знайшли спочинок 54 солдати, – розповідає Роман Юрчук із загону «Відродження». – 7 травня відбулися урочистості з нагоди перезахоронення ще 20 бійців. Взагалі, у цьому лісі все встелене кістками. У кожній могилі ми ховаємо останки двох солдатів. Ми і надалі будемо займатися пошуками у Ковельському та Турійському районах, а також у селах Дольськ, Растів, Мощена, Черкаси, Новосілки, Сомин та біля інших населених пунктів. Адже тут в роки Великої Вітчизняної війни велися бої, багато люду полягло. Навіть у цьому урочищі, коли копали могили для захоронення останків солдатів, віднайшли кістки ще одного бійця…

Сам Роман Юрчук працює оператором на автозаправній станції. Однак разом з однодумцями уже не перший рік займається пошуковою роботою.

– З документів у землі практично нічого не збереглося. В основному знаходимо залишки газет, ложки, ножі, бритви, солдатські мундштуки. Дещо здаємо в музеї. Каски, саперні лопати кладемо на могили, – продовжує розмову. – Зазвичай, це безіменні солдати. Правда, прізвища трьох вдалося встановити. Один боєць був із Ставропольського краю, інший – з Нижегородської області Росії, третій – з Одещини.

Сьомого травня у Ковель приїхали родичі воїна Гончарова із Ставропольського краю. Вони вирішили відвідати могилу кровної людини.

– Ми забронювали для них місця у готелі. Тож раді зустрічі з росіянами, чий родич віддав життя за Ковельський край, – повідомив Андрій Мигуля, заступник голови Ковельської райдержадміністрації. – На місці поховань плануємо облаштувати кладовище та меморіальний комплекс. Думаю, що це питання з часом вирішиться. Ідея перезахоронювати солдатів часів Другої світової війни в одному місці хороша. Всього ж по району залишилося в живих 78 фронтовиків, 11 партизанів і шість вдів. Два найстаріші ветерани цього року, дасть Бог, відсвяткують своє сторіччя. За визволення Ковельщини, хочу зауважити, загинуло п’ять Героїв Радянського Союзу.

…Коли ми приїхали на місце майбутнього військового кладовища, там уже порядкували працівники Мощенської сільської ради та пошуковці із загону «Відродження».

– У роботі ми використовували свідчення місцевих жителів, – додає Ігор Мізовець, заступник командира пошукового загону. – Багато чого дізналися з архівів. Однак кожна розкопка – ціла історія. Наприклад, рештки одного солдата ми знайшли поряд з ящиками для гільз. Там розірвалися снаряди, і він загинув. Прізвище іншого дізналися з напису на ножі. Ще один, очевидно, старша людина, адже був запасливий, все тримав при собі: газету, від якої залишився лише клаптик, німецькі трофеї – зубну пасту і крем, який навіть за стільки літ не втратив приємного запаху, ложку, виделку, ножиці.

Пошуковці Олександр Давидюк, Олександр Кропива, Ігор Мізовець переконані, що ось такі поховання потрібно впорядковувати, незалежно від того, де вони знаходяться – у селі на кладовищі чи в лісі. Тож і надалі будуть активно працювати.

Людмила Масловська, секретар Мощенської сільської ради, додала, що біля їхніх сіл і справді багато поховань загиблих солдатів Радянської армії. Одна радистка знайшла вічний спочинок на кладовищі у Мощеній. А от ветеранів війни по сільській раді не лишилося:

– Минуло два роки, як помер останній…

Марія ДУБУК,

Волинська область

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

 

• Нравится
•