На прес-конференцію після матчу з «Металургом» тренер прийшов у гарному настрої. Прокоментував гру, похвалився нічиєю і взявся відповідати на запитання журналістів. Проте, отримавши кілька незручних запитань, Анатолій Пісковець дещо втратив рівновагу і почав вступати у дебати з присутніми у залі.
- Як ви вважаєте, сьогодні був футбол?
- Думаю, що класного футболу не було у виконанні обох команд. Не думаю, що Запоріжжя нас переграло. Наш футбол, той, який ми тренували три дні, будується на флангових атаках, для якого в нас є типові лінійні – Сімінін та Петар (Занєв), але цим фланговим гравцям потрібно дати вчасний пас, а майстерності для цього не вистачало, тому інколи доводилось бити і бігти… Що поробиш... Але я думаю, що все буде добре. Зовсім нещодавно, три роки тому, я прийшов у менш талановиту команду, і з подібною тактичною побудовою ми виграли Кубок Грузії і обіграли "Анортосіс" (у Лізі Європи). Якщо вірити гравцям і тренерам, а не при першій же помилці травити людей, команда гратиме у більш якісний футбол.
- Ви сказали, що футболістам бракує майстерності. Тоді за що вони отримують такі заробітки?
- Я не казав, що їм бракує майстерності. Багатьом довелося грати не на своїх позиціях.
Узагалі, я жодного футболіста не брав у команду - по-перше. По-друге, я не знаю, хто скільки отримує. Ну, і ви звідки знаєте, які зарплати? Не думаю, що це коректне питання.
- Анатолію Павловичу, сьогодні була вирішальна гра для "Волині". Хотілося б, аби футболісти вийшли і боролися, але не було відчутно повної самовіддачі. Тим більше, при стандартних положеннях. Усі кутові подавали низом, навіть не зрозуміло, для чого у чужий штрафний бігали центральні захисники. Не створили жодного момента. Один удар у площину за 90 хвилин.
- Я з вами погоджуюся. Я провів лише три тренування. По-друге, завжди велике значення я приділяв стандартам, адже маючи таких високих гравців можна використовувати стандарти. Тут нічого іншого, окрім "працювати, працювати, працювати", не скажеш. А стосовно самовіддачі, то тут не погоджуся – у другому таймі, я вважаю, вона була. Я не хочу говорити про минуле, але я знаю, що функціонально команда не готова. Може, це погода... Потрібно кілька тижнів, щоб підтягнути фізичні кондиції. Майстерність прийде. Вона приходить, коли люди наполегливо тренуються.
- Чи розмовляли ви з Анатолієм Дем'яненком перед його від'їздом?
- З Анатолієм Васильовичем... Ні він, ні я, але ми не вороги, разом працювали рік, напевно, тренерська доля така, що колись треба приходити і колись іти. А наша робота оцінюється за результатом – якби я сьогодні програв, мене б також критикували. Наступну програю - будуть на мене тиснути. Я рік з лишнім пропрацював з "дублем". Мені сказали керівники тимчасово очолити команду, я це зробив. З молодіжного складу три гравці викликані в збірні України: Коломієць, Малик, Хомченко. Значить, щось робили. В основі також є гравці з "дубля". Щоправда, Щедрий невдало вийшов, але зрозумійте хлопця – він від січня не зіграв жодного матчу. Хоча був на зборах і числиться у головній команді.
- Скільки часу потрібно команді, щоб награти нову тактику, і хто з гравців підходить під неї?
- Перше – усі підходять. Стосовно часу, то зрозуміти нове можна швидко, а добре зігратися - принайні рік. Найголовніше - засвоїти тактичні завдання, куди і як відкриватися, це ми тренували декілька днів на заняттях із тактики.
Чому ви хитаєте головою (до журналіста із залу)? Ви мені не вірите? Ви песиміст якийсь.
- Коли команда віддає за гру п'ять точних передач, ви мені вибачте...
- Тоді приходьте, самі тренуйте. Навіщо ви мене ображаєте. Якщо я заслужений тренер, якщо я виграв Кубок Грузії... Чому ви так скептично до мене ставитеся, які я дав для цього підстави?
Тому, повторюся. щоб заграти нормально - потрібен десь рік. А так, щоб зрозуміти, що і до чого, дві-три гри. Звичайно, краще товариських. Будемо грати у три захисника, коли потрібно буде діяти активніше, переходитимемо на три центральних хава. Але однозначно можу сказати, що будемо грати тільки у два нападника, я впевнений, що команда так буде більш ефективно грати.
Comments: |