Створює прикраси з бісеру
Олю Яренчук з Ковеля знають не лише в Україні, а й за кордоном завдяки приємному голосу. Дівчина працює однією з ведучих Інтернет-радіо RADIOTANDEM. RU, яке створила разом з однодумцями для людей з обмеженими фізичними можливостями. Їхні слухачі є в Росії, Білорусі, Німеччині, Молдові, інших країнах. А ще Оля плете чудові прикраси з бісеру, вишиває. Вона має свій власний яскравий світ і ніколи не нарікає на труднощі, хоч і пересувається лише завдяки інвалідному візку.
Біда постукала в оселю Яренчуків, коли мама Олена Йосипівна була на заробітках в Росії. Залишившись вдовою у 34 роки, жінка самотужки мусила давати раду двом маленьким діткам.
– Якось дзвонить до мене сестра і каже, що дуже Олечка захворіла, – пригадує Олена Йосипівна. – Я навіть розрахунку не дочекалася, а помчала додому. Донька зустріла мене закутана в хустку, у неї була ангіна.
Хвороба загострилася після щеплення. Дівчинку відвезли у лікарню, але там неправильно поставили діагноз, тож покращення не було. Куди тільки не зверталася мати, але повернути здоров’я маленькій донечці не змогла. Вона перестала ходити. Вчителі займалися з Олею вдома, яка була старанною та розумною ученицею. Ревматоїдний поліартрит – такий остаточний діагноз. Мама прохопилася у розмові, що після лікування у санаторії доньці ставало краще, але от біда – востаннє там були… шість років тому. Нині місцеві чиновники з управління соцзахисту тішать жінку обіцянками, що знову дадуть путівку, але коли? Хочеться вірити, що цього року дотримають свого слова…
Та хвороба не поставила хрест на житті дівчини. Оля, спостерігаючи, як вишиває мама, і собі наловчилася тримати голку покрученими пальчиками. Нині квартиру, де мешкає родина, прикрашають її роботи. Мама допомагає доньці розкладати вишиті рушники, ікони, намиста з бісеру, щоб ми помилувалися ними. Вона гордиться своєю талановитою дитиною, яка, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, знайшла своє місце у житті, має багато друзів.
– Їх знаходжу завдяки соціальним мережам, – розповідає Оля. – Під час спілкування і виникла ідея створити радіо. За власні кошти ми придбали ліцензію. Я і моя подруга з Татарстану працюємо ведучими. На нашій хвилі звучить різна музика, є розважально-пізнавальні передачі. Наше радіо ще зовсім юне, ми в ефірі менше року, але вже маємо постійних слухачів.
Оля – жвава привітна дівчина. Жодного слова нарікань на важку долю не почули. Вона знаходиться у постійному творчому пошуку, невтомно реалізовує свої фантазії. Навчившись працювати з бісером, ділилась знаннями з іншими: проводила уроки бісероплетіння у міському реабілітаційному центрі. Її оригінальні намиста через Інтернет замовив танцювальний ансамбль зі Львова. А вишиті дрібненькими узорами рушники є і в Росії, де юна майстриня має своїх шанувальників.
– Мені замовляють весільні рушники, – каже дівчина. – Сідаючи за роботу, дотримуюсь традицій наших прабабусь. Знаю, що починати весільний рушник треба вранці у четвер і вишивати лише однією голкою, міняти не можна.
У розмові Оля зізналася, що хотіла стати психологом, але не склалося з навчанням. Та, зважаючи на те, що до неї постійно приходять подруги за порадою, слухачі радіо просять підтримати, і так зрозуміло, що професію розуміння людських душ вона освоїла й без диплома.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
