Чи стануть кооперативи рятівною соломиною
В Україні знову заговорили про добровільні об’єднання сільгоспвиробників, заготівельників та тих, хто здатен надавати селянам різноманітні послуги. Під завісу Міжнародного року кооперативів на Рівненщині презентували національну програму розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації на 2013-2020 роки. Саме кооперативи, переконані агроексперти, і стануть рятівною соломинкою для села.
Нині агрохолдинги та посередницькі структури практично монополізували ринки збуту аграрної продукції. Диктуючи свої умови, вони за безцінь скуповують продукцію у селян, а потім перепродують її, отримуючи прибуток. Тож чи не єдиним виходом з цієї ситуації є об’єднання селян у кооперації, які активно розвиваються у більше ста країнах світу. На жаль, в Україні ситуація дещо інша. Якщо до революції в кооперативи входило понад 60% сільського населення, то нині ця цифра не досягає і половини відсотка.
– Створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів стримує недостатня поінформованість населення про їхню діяльність та переваги. Попередні десятиліття радянської історії підірвали довіру людей до інституту кооперації. До того ж, у незаможних селян відсутній стартовий капітал для об’єднання, – пояснює заступник голови Рівненської обласної ради Олександр Чуприна. – У 2009 році в Україні була розроблена державна програма фінансової підтримки розвитку таких кооперативів на період до 2015 року. На формування їхньої матеріально-технічної бази було виділено 90 мільйонів гривень. Тоді лише у Рівненській області створили понад сто таких об’єднань. Однак запрацювали лише тридцять п’ять. У 2011 році програму скасували, зупинили й фінансування.
Ті ж, кому поталанило отримати державну підтримку, зіштовхнулися з низкою інших перепон. На заваді став Податковий кодекс, відповідно до якого члени кооперативу мають сплачувати різного роду відрахування у 35% з обороту. Жодна інша галузь виробництва не має такого високого податку.
Не з чуток про проблеми сільськогосподарських об’єднань знає і Степан Денисюк, директор обслуговуючого кооперативу «Добриця», що у селі Степань Сарненського району. Це об’єднання запрацювало три роки тому, коли власники землеобробної техніки стали різко піднімати ціни на свої послуги.
– Коли розкидалися колгоспи, селяни отримали у своє користування землю, а придбати трактор та плуг для їхнього обробітку може не кожен, – розповідає Степан Петрович. – Та ж техніка, яку люди отримали на майнові паї, застаріла. Багатьом селянам доводилося вручну обробляти свої наділи. За вирішення цієї проблеми взялися гуртом, створивши обслуговуюче об’єднання. Сьогодні до нашого кооперативу входить 45 членів. Ми маємо 11 одиниць сільгосптехніки, а послуги з обробітку землі надаємо по собівартості.
За словами Степана Денисюка, створення «Добриці» стало можливим завдяки тому, що вони отримали фінансову підтримку з боку держави та району. Ще якусь частку стартового капіталу склали внески членів кооперативу. На базі цього обслуговуючого кооперативу створили також пункт по заготівлі та прийому молока. Проте всі розрахунки проводили через фізичну особу, адже кооперативу довелося б платити податки як за придбану, так і за реалізовану продукцію.
Дійсно, розвиватися у таких умовах сільськогосподарським об’єднанням важко. Проте чиновники та сільгоспвиробники переконані: змінити ситуацію на краще зможе нещодавно затверджений Президентом указ про неприбутковість сільськогосподарських кооперативів.
Марія МАРТИНЮК,
Рівненська область
| Comments: |
