Фахівці з Англії вчать волинян вирощувати ягоди
Керівник громади Старого Чорторийська інвесторів знайшов… на дорозі
У 2011 році сільський голова зі Старого Чорторийська Маневицького району Микола Шулипа на бетонці, що веде до Києва, зустрів незнайомців, які розглядали навколишні землі. Інвестори з Кривого Рогу придивлялися до полів, які можна було б взяти в оренду, щоб посадити тут сад. Тож Микола Михайлович одразу запропонував їм співпрацю.
Два роки у Старому Чорторийську працює товариство з обмеженою відповідальністю «Хайббері», що в перекладі означає стигла вишня. Його агроном Микола Сахнюк каже, що це село інвестори вибрали не випадково. Насамперед, засновників привабило географічне розташування. Поряд – зручна дорога, що дасть можливість зручно транспортувати продукцію в міста. Навколо Старого Чорторийська – річка, а це забезпечить безперебійне зрошення полів.
– До справи підходили ретельно, – продовжує Микола Володимирович. – Адже вже вклали у «Хайббері» мільйон доларів. Провели спочатку аналіз грунтів, води. Дуже добре, що через село проходить високовольтна лінія електропередач. Тож вже спланували в майбутньому будувати цех для заморозки плодів та ягід. Навколо земель запасу, які взяли в оренду, розташовані населені пункти. А це дозволить забезпечити підприємство робочими руками.
Нині товариство орендує 186 гектарів земель у Старому Чорторийську. Сільський голова каже, що можуть виділити ще 160.
– Хоч земля піщана, але вона ідеально підходить для садівництва і ягідництва, – продовжує агроном. – Тож посадили 25 гектарів полуниці, 17 вишні, 20 гектарів маточника, 10 малини,18 – розсади смородини, понад 20 гектарів – смородини промислової. Висіяли 70 кілограмів кісточок вишні й отримали 50 тисяч однорічок. Також посіяли кісточки волоського горіха, ще 300 кілограмів закупили. Тобто ці роки, відколи працює товариство, проходить посадка і догляд за рослинами.
– А коли ж збиратимете врожай?
– Уже цього року матимемо до збирання 25 гектарів полуниці. Півтора гектара посадили під плівку. Очікуємо отримати п’ять-сім тонн з гектара. На плантаціях малини і полуниць буде крапельне зрошення.
– Чи охоче люди йдуть працювати?
– Я раніше трудився у місцевому колгоспі. Порівнювати умови праці тут і в колективному господарстві не можна. Адже в останні роки колгоспи ледь животіли, люди робили задарма, так-сяк. Тут більше відповідальності. Знаєте, за ці роки масового безробіття на селі відучилися працювати. Наприклад, у нас на поля людей возили, робочий день тривав з восьмої до вісімнадцятої години. Кожен міг за день заробити сто гривень. Однак віддача становила 70 відсотків. Підприємство працює прозоро. До бюджету було перераховано 400 тисяч гривень. Лише за жовтень виплата на заробіток склала 160 тисяч. Однак що там говорити: дехто працював тільки задля отримання довідки на соціальну допомогу. Тому, думаю, влітку на збиранні полуниць без іногородніх ми не обійдемося (потрібно буде десь до 400 людей). Доведеться підвозити їх з Маневич та Кузнецовська. В майбутньому, можливо, дійдемо і до польського варіанту розрахунків з працівниками, коли сума заробітку залежатиме від виробітку.
– Чи є крадіжки на підприємстві?
– Так, бувають. Адже простежити, скільки стебел полуниці приховала людина, не можна. Хоча ми пильнуємо за порядком. Плантації з насадженнями огороджені, там є сторожі.
Окрім Миколи Володимировича, у товаристві працює ще один агроном. Не відмовляються на «Хайббері» і від послуг агронома-універсала з Англії. Він приїжджає у Старий Чорторийськ і на запитання, яка земля, відповідає «голд…», тобто золото. А він її бачив багато. Адже, окрім України, консультації надає і садоводам Європи. Навіть Африки!
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
