Лучанин врятував дитину з річки
Василь Заболотний дуже добре запам'ятав час, коли йшов мостом через річечку Сапалаївку - 17:10. Чоловік завершив перший робочий день тижня у дитячій бібліотеці, де працює завгоспом, і прямував до Волинського краєзнавчого музею, де підпрацьовує сантехніком. Найкоротший шлях пролягав через річку і скверик біля Палацу учнівської молоді, що у Луцьку. Дорогою розмовляв по мобільному телефону з донькою та побачив, як попереду з горбка незнайомий чоловік спускав на санчатах дитину. Міст уже був у Василя за спиною. Санчата порівнялись з Василем і покотились далі. За мить чоловік почув дитячий крик, обернувся - і ще встиг побачити, як хлопчик полетів у річку. Те, що відбувалося далі, тривало лічені секунди.
- Я скочив у річку і дістав дитину, - так дуже лаконічно описує свій вчинок 47-річний Василь Заболотний. - Чоловік уже підбіг, і я з води передав йому хлопчика. Навіть не знаю, батько це чи дід. Не знаю й імені хлопчика. На вигляд йому років чотири з половиною, п'ять. Чоловік з берега ще протягнув мені руку і запропонував допомогти вибратися з річки. Вона після розчищення тут глибока, до дна я не діставав.
Ще перших кілька десятків метрів мокрому Василеві не було холодно. Але поки добіг до музею, то став, як сам каже, наче справжній Дід Мороз. Директор музею відпоїв героя гарячим чаєм. Сухий одяг привезли з дому діти. Зігрівшись і перевдягнувшись, Василь Заболотний подумав, що було б добре усе-таки дізнатись ім'я врятованого малюка.
Микола КОМАРОВСЬКИЙ,
м. Луцьк
| Comments: |
