Д’Артаньян і три мушкетери були справжніми людьми
Про пригоди д’Артаньяна та трьох королівських мушкетерів з однойменної книги Александра Дюма не чув хіба що лінивий. Хтось пам’ятає цих хвацьких хлопців зі сторінок книги, хтось захоплювався ними на екранах телевізорів. Та не всі знають, що ці літературні герої мали реальних історичних прототипів.
Історичного прототипа «мушкетерського» Атоса звали Арман де Сіллег д’Атос д’Отевіль (1615-1643 рр.). Зі знаменитим героєм Дюма його ріднило лише ім’я. Мушкетером у Парижі він прожив недовго. Його знайшли вбитим на дуелі.
Ісаак де Порто (1617-1712 рр.) – Портос. Його дід служив у армії Генріха IV, батько був нотаріусом, багатим землевласником і користувався прихильністю королівського намісника в Беарні. Прототип Портоса достроково пішов у відставку через отримані у боях рани і був хранителем боєприпасів гвардії у фортеці.
Прототипом третього мушкетера Араміса став такий собі Анрі д’Араміц (1620-1674 рр.). У мушкетерській роті прослужив недовго і пішов у відставку. Згодом одружився, у подружжя народилося три сини.
Справжнього ж д’Артаньяна звали Шарль Ожьє де Бацде Кастельмор. Д’Артаньян – прізвище матері, яке він узяв, приїхавши в Париж. Коли у 1646 році розформували роту, д’Артаньян якимось чином отримав прихильність кардинала Мазаріні. Пізніше – і молодого короля Людовіка XIV. У тогочасному Парижі ім’я д’Артаньяна було широковідомим. Гасконець дійсно зіграв важливу роль в арешті суперінтенданта фінансів Ніколя Фуке. Багато істориків припускають, що справжній д’Артаньян, на відміну від книжкового, не володів ні гострим розумом, ні тим паче дотепністю. Це був хороший вояка, який виконував накази і не ставив зайвих запитань.
Підготувала
Марія МАРТИНЮК
| Comments: |
