Виготовляє рівненський підприємець
Андрій Прокопчук з Рівного керує транспортною компанією. А майже два роки тому відкрив благодійний фонд… допомоги безпритульним собакам «Умка». Сам возить тварин на операції, робить їм перев’язки та уколи, міряє температуру і навіть інвалідні візки виготовляє для песиків.
Два роки тому у дворі, де він живе, собака Кльопа народила цуценят. Доглядав за ними, змайстрував будку. Та одного дня вони зникли – як виявилося, їх забрали працівники комунального господарства, які займалися виловом та відстрілом безпритульних тварин. Повернувши весь виводок, чоловік домовився із «душогубами», що бродячих собак вони привозитимуть йому. Так і з’явився його звіринець, облаштований серед гаражів транспортного підприємства. За власні кошти чоловік обладнав у пересувному вагончику ветеринарну міні-клініку.
– Цю справу ми починали з однією лікаркою-ветеринаром, – пригадує чоловік. – Проте жінка показала свою халатність до тварин, і я її звільнив. Потім стали допомагати знайомі, але переважно собаками (сміється). Побачать десь знедолену тваринку – і несуть до мене. Знають: виходжу.
Із собаками Андрій Прокопчук розмовляє, наче з людьми, імена дає їм людські: є в нього і Михалич, і Майкл, і Марина Вікторівна. Піклується, аби не захворіли, міряє температуру електротермометром, зважує, аби вколоти вакцину відповідно до ваги. У своїй клініці лікує чотирилапим і шкірні захворювання, і тих, що після аварії вижили, виходжує. Добре серце чоловіка краялося, коли бачив, як страждають травмовані собаки. Тож вигадав для них інвалідні візочки. Зізнається, щоб сконструювати такий, багато розуму не треба, достатньо зігнути водопровідну трубу, прикріпивши до неї колещата та кілька ремінців, аби закріпити на тварині конструкцію.
– До мого притулку потрапляли різні собаки, – продовжує пан Прокопчук. – Майкл, наприклад, колись жив на одній фірмі. Там над ним страшенно знущалися. Його били всі гуртом і в мішку у воду кидали, і палили… Спочатку він був агресивним, не довіряв людям, проте з часом «відійшов».
Зараз у твариннику Андрія Прокопчука дванадцять собачок, одного напередодні забрали знайомі. Практично все устаткування клініки, харчування та медикаменти купуються на його кошти. За місяць, каже, набігає доволі кругленька сума – близько семи тисяч гривень, кількома сотнями допомагають благодійники. Найближчим часом підприємець планує купити рентген-апарат й УЗД, аби точно визначати характер травми у собак при ураженнях внутрішніх органів та пререломах. Розробляє також новий вид інвалідного візочка, на ньому пересуватимуться ті песики, у яких переламані передні лапи.
Марія МАРТИНЮК, м. Рівне
Comments: |