Змайстрував табуретки з обличчями радянських вождів
Столяр працює... хірургічним скальпелем
В оселі Володимира Черняка з села Любитів Ковельського району одразу привертають увагу унікальні репродукції картин відомого художника Рубенса. Не менше захоплення викликають меблі, які чоловік робить сам, ще й прикрашає їх затійливими візерунками. «Майстер із золотими руками», – так говорять про нього односельчани.
Ще в дитинстві Володимир любив малювати і мріяв вступити в художнє училище, але змінилися обставини і він вивчився на… електрика. Як-то кажуть, знання за плечима не носити, і здобута спеціальність таки пригодилася чоловіку у житті, але особливу любов відчував до малювання. В армії знайшов товариша по захопленню і разом оформляли стенди у військовій частині, а коли створили діораму Брестської фортеці, талановитих юнаків вище командування забрало до Москви. Більше півтора року служби був при художній майстерні. Там і опанував незвичну технологію, яку зараз використовує у своїх роботах.
– Спочатку шматок дерева покриваю темною морилкою, – розповідає Володимир Дмитрович, – зверху наношу відбиток малюнка, а тоді хірургічним скальпелем зрізую контури. Ножем не користуюся, бо скальпель набагато гостріший і не лишає глибокої «борозни». Коли все готово, підтираю наждачним папером і покриваю лаком. То хлопці в армії показали таке скобління. Зараз його, певно, ніхто й не використовує.
Сільський умілець не лише вправно володіє скальпелем, а й різними столярними інструментами. Більшість меблів у його оселі виготовлені власноруч. Найбільше нам сподобався журнальний столик, на кришці якого зображено ревниву жінку з качалкою, яка поспішає до хитрого чоловіка, котрий обіймає чужу молодицю. Таку унікальну роботу навіть не хочеться застеляти скатеркою. Якось дізнався про талановитого дядька Володимира житель Німеччини. Приїхав до нього, а як тільки зайшов у хату, побачив оригінального журнального столика: на кришці зображений епізод з полювання, а на табуретках – вовк, лисиця, лось. У нього аж очі загорілися, схопив все й потягнув в автівку. «Скільки скажеш – стільки й заплачу», – захоплено вигукнув. Але особливою гордістю Черняка, про яку говорять односельці, є його «політичні меблі». Зробив їх після розвалу Радянського Союзу. На столику зобразив Леніна, а на стільчиках: Хрущова, Брєжнєва, Андропова.
– Привіз їх на базар у Ковель, народу назбігалося подивитися, – пригадує майстер. – Хто сміється, хто плюється, а одна жіночка підійшла і тихенько запитала: «Як же на них сідати?». А я у відповідь: «Який найбільше вам допік, на того й примощуйтеся». Так тоді й ніхто не відважився придбати в хату таке чудо. Потім я подарував його братові, який проживає в Росії.
Чуючи схвальні відгуки про свої вироби, чоловік пробував реалізовувати їх у Луцьку. Але чомусь в крамниці його товар поставили у комірчині і навіть не показували покупцям.
– Я побачив, що ховають мої роботи від людей, та й забрав додому. Тепер махнув рукою на той бізнес. Роблю лише для себе та дітей. Цього року задумав змайструвати двоспальне ліжко доньці в подарунок.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
