Переробні підприємства заборгували за молоко 14 мільйонів гривень
або Чому трудівник гнаний, ще й обдурений?
Жіночки з важкими сумками сідають у поїзд «Заболоття-Ковель» майже на кожній зупинці. Зазвичай на привокзальний ринок до міста залізничників везуть молоко. За півтори години спродаються – і додому. Хоча ще кілька місяців тому графік поїздів був змінений і часу селяни мали всього 20 хвилин: струджені люди, як марафонці, бігли на ринок і пропонували свою продукцію міщанам. Добре, якщо хтось із селян уже має постійних клієнтів… А якщо ні – то здавай перекупникам, або вези молочко додому свиням. Але навіть попри це, населення знає, що найкращий закупівельник – споживач: спробував, купив, заплатив…
Борис Борисюк із села Тур Ратнівського району ледь не щодня буває у Ковелі, адже в господарстві тримає кілька корів. Тож молоко воліє продавати на ринку. Однак інколи на селян тут полюють мускулисті міліціонери, які добровільно-примусово просять жителів сіл іти у молочний павільйон через весь базар. Але Борис Максимович каже, що всередину ринку ніхто не піде, адже торги тривають кілька хвилин. Та навіть попри гоніння, він не хоче здавати молоко переробним підприємствам. Чому? Як сказав сільський голова із Тура Микола Головій, молокозаводи не платять людям за продукцію:
– Ратнівське підприємство має борги ще з лютого, «Ковельмолоко» платить трошки справніше, однак там також проблеми. А в селі тримають селяни аж 540 корів. Уся біда, – міркує Микола Михайлович, – у тому, що заводи не підписують договорів з селянами. Люди вірять на слово, а потім свої зароблені гроші зубами вирвати не можуть.
Тож не дивно, що 26 червня у Ратному селяни навіть провели акцію протесту, під час якої перекрили міжнародну трасу, вимагаючи погашення боргів. Ще раніше до акцій протесту проти низьких закупівельних цін вдалися жителі Шацького району. Такий же захід проходив і під стінами профільного міністерства.
Редакційна пошта останніми місяцями рясніє листами читачів, телефонні дзвінки не замовкають тільки з одного питання: чому не платять за молоко і чому мізерні ціни на нього? На одній із нарад в області сказали, що молокопереробні підприємства заборгували волинянам аж 14(!) мільйонів гривень. Уявляєте! У магазині без 10 копійок хліба не дадуть, а тут 14 мільйонів! З’ясувати, хто ж найбільший боржник, не вдалося. Начальник управління контролю якості сільгосппродукції державної інспекції сільського господарства Волинської області Наталія Момчева таку інформацію не надала, відфутболивши журналіста по телефону до Тетяни Семенюк, голови Державної інспекції сільського господарства. А та також відмовилася дати коментар. Чому ця інформація закрита для преси, невідомо. Адже державну таємницю не містить. І через що чиновники, які мали б служити народу України, так приховують інформацію, цікаву для населення, – також загадка. Хоча на сайті Волинської обласної ради у виступі депутата від «Свободи» Анатолія Вітіва наводяться такі дані: «У квітні цього року ПАТ «Ковельмолоко» заборгувало людям близько 5 мільйонів 808 тисяч гривень, ПрАТ «Ратнівський молокозавод» – 3 мільйони 437 тисяч, ПАТ «Рожищенський сирзавод» – 2 мільйони 877 тисяч, ТзОВ «Шацький молокозавод» – майже 99 тисяч. За підрахунками наших експертів, закупівельні ціни на молоко в Україні мають бути як мінімум удвічі вищими, ніж є сьогодні», – зауважує депутат.
Тож лише по одному Ратнівському району борги перед селянами склали 2,5 мільйона. Марія Дудка, депутат Замшанської сільської ради, каже, що також брала участь в акції протесту як представник громади. Місцеві депутати навіть телефонували на «гарячу лінію» Кабміну. Там пообіцяли питання вивчити… Однак чи до вивчення питань, коли вибори на носі? Хоча, коли матеріал готувався до друку, Тетяна Онуфріївна сказала, що за березень людям заплатили. Однак дехто молока вже не здає – розчарувався.
До редакції звернувся Михайло Іванович Лукашук із села Березовичі Володимир-Волинського району. Він – колишній директор школи, нині з дружиною тримають дві корови. За день здають на тернопільське переробне підприємство 26-28 літрів молока. Каже, що за червень кошти отримали, а от із визначенням жирності на продукцію він не погоджується, але куди поскаржишся, адже навіть номерів телефонів керівників підприємства він не може дізнатися? «А щодо жирності, то, наприклад, можуть поставити 2,6, а коли здав молоко з того ж надою в незалежну лабораторію, то вона становила 3,5. А це все б’є по кишені», – нарікає селянин.
Звернувся до редакції й Іван Федорчук із села Сенчиці Зарічненського району Рівненської області. Він повідомив, що «Ковельмолоко» не виплатило кошти населенню ще за травень, а заготівельникам – за березень. Та й ціна впала до 1,60 гривні за кілограм. Розтлумачити інформацію представник «Ковельмолоко» по телефону відмовився. Крім того, неможливо додзвонитися і на саме підприємство, телефони якого вказані на сайті. Сподіваємося, що після виходу матеріалу підприємство офіційно прокоментує ситуацію з боргами за молоко і по Волинській, і по Рівненській областях. Хоча на нараді, яку проводили на Волині, кілька тижнів тому звучала інформація, що молокопідприємства самі мають певні проблеми. Начальник головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Горбенко сказав, що по Волині борги за молоко – дійсно 14 мільйонів гривень. Правда, влада всіма можливими способами спонукає виплачувати людям зароблене. З «Ковельмолоком» ситуація покращилася, а от із Рожищенським підприємством – найгірша.
– Переробники скаржаться, що також мають проблеми. Зокрема, з торгівлею, яка молокопродукти бере, а з поверненням коштів зволікає, – наголосив Юрій Мефодійович.
– Багато говорили про регулювання закупівельних цін на молоко державою… – нагадую.
– Поки що про це тільки говорять. Хоча, якби прийняли такий закон, то було б добре. А ще людям треба укладати договори з переробними підприємствами. Тоді є більший шанс вчасно отримати зароблені гроші.
Марія ДУБУК
| Comments: |
